ЛАЛОВЫЦЬ (грушувська легенда) Як то прийнято з покон-віку, що кожне село має свої легенди. Но не всі люди знают їх, чи чули про них. Одну з таких легенд про ЛАЛОВЫЦЬ розказала нам наша тютка Опріш(Цірик) Василина Мих. Вона як і всі діти їхньої сім'ї-їх було 7-родилася,жила і умерла в Лаловцы. ...... Колись дуже давно, коли в селі было дысь двадцять хыж, жив у селі ґазда ЛАЛОВЫЦЬ. Сім' ю мав велику-три сини і дві доньки. Сины на ім'я Понур(старший), Припур(середущий), Лалув(молодший). Донькы мали ім' я Тимпа(старша) і Ромашиця(молодша) Жоні було ім' я Пуддубинка. Научив ЛАЛОВЫЦЬ своїх дітий усякуй роботі, помагати чиляды, котра робила у них на полях, фермах. Діти виросли порядними, справедливими. Лиш Тимпа отлічалася мало од своїх брату і сестри-уперта была, і часто любила робити лиш так, як хотіла сама. Ромашиця была зовсім друга-добра, отзивчива. І красотов її Бог наградив-висока, струнка, довга коса, біле лице. І якось оден раз заїхав у село циганський табор і поселилився на якийсь час у селі. Барона кликали Неґрилув. Сина мав файного, статного Чонкаша. Учув про цигану ЛАЛОВЫЦЬ і рішив познакомитися з ними. ... Файно зустріли цигане Лаловця з Пуддубинков. Всякі їства наварили для гостю. Винами угощали. .. Но як то ся і полагає ЛАЛОВЫЦЬ пригласив Неґрилова до себе в гості. Ганьба одказати і пообіцяв барон що прийде з сином Чонкашом. ... Пуддубинка з дочками тоже постаралися-наготовили всяких страв. А сини привезли з сусіднього села Тересви всяких вин выд корчмаря. Прийшов Барон із сином до Лаловця. Познакомився з усьов його сімйов. Та як увидів Чонкаш Ромашицю- в очах му помарніло-так му ся дуже полюбила. Айбо і вун полюбився Ромашиці. Лаловыць і Неґрилув то нараз урозуміли і межи собов рішили, що так і буде-будут свальбовати. Будут ся готовити до свальби. Чонкаш часто приходив до Лаловця-то комин обковати, то відро поплатати. А туй іще і блодер у шпорі прогурів-узявся і його Чонкаш зробити. ... Но біда, бо дуже вун полюбився Тимпі. Вид своюї любові Тимпа зненавиділа Ромашицю і все мірковала як би помішати свальбі. Пушла до старої ворожілі за порадов. -Роби що хоч, но Чонкаш має быти муй. -А Ромашиця? -Мені всьоровно що з нив буде... -Тогди подріж на луйтрі одну ступню-як буде Ромашиця за муков іти на пуд, ступня ся розломит, вона впаде і вб'єся... Зробила всьо Тимпа як казала ворожіля... Пуддубинка надумала хліб замісити і пушла сама за муков, бо Ромашиця была в полі. ... Ступила на луйтру-зломилася ступня. Впала Пуддубинка, та так убилася, що не могла її спасти сільська знахарка. Через три дны умерла Пуддубинка... Горе в сім'ї, а Тимпа не вспокоюєся. Май до ворожілі... Та май нарадила.... .. Пушла Ромашиця у стойло доїти корови. Сусідське дівчатко бігало коло ниї. А Тимпа тихо пудойшла і випустила з кошарчини гадюку заговорену-аби та укусила Ромашицю. Дівчатко пудбігло до Ромашиці і в тот момент укусила його гадюка. На руках у Ромашиці умерла дітинка... Прийшла май Тимпа до ворожілі: -НЕ буде муй Чонкаш-тогди ні чій. Хочу аби вмер. .... Чонкаш ще мав роботу з блодером. Тимпа знала, що вун любит молоко. Налила повний глечик молока, насипала отрову що юй дала ворожіля,накрила рушником і поклала на стул... Та не прийшов у той день Чонкаш до них. Прийшли з сінокосу усі три брати дому в обід--а на столі глечик студеного молока. Розділили помежи собов і випили. На то забігла до хиж Тимпа-увиділа що брати випили молоко, і уніміла з страху... Брати всі три лежали на подлаши мертві... -Я не хотіла, аби ви вмирали.. Я хотіла, аби вмер Чонкаш. - причитала Тимпа над братами. На то зайшов Лаловыць до хыж і учув її слова. А коли увидів тіла сину, прокляв Тимпу і вигнав з дому. Пруйшов ще якийсь час вид тоді... Ромашиця пушла на річку за село прати сорочки. Наклонилася над водов і пере... Не замітила як Тимпа пудойшла ззаду. З маху трунула Ромашицю в річку. Та впала у воду, ударила голову у камінь. Так втопилася там Ромашиця. Чонкаш довго тужив за Ромашицьов, не видержала його серце ту журбу і в оден сірий і студений осінній дынь перестало битися.... Лаловыць ще прожив пару году сам-постарів сильно. А перед смертьов поділив усьо своє майно чиляди, що робила в нього. Циганський табор послє смерты Чонкаша пушов з Грушова... За Тимпу ніґда Ніко так нич не узнав-що з нив было дале і де вона обітала... Ворожілю люди прогнали з села з прокляттями. Участок у селі де жила сім'я Лаловця люди потом назвали Лаловцьом. Ту вулицю де жили цигане люди прозвали Циганськов. В чисть лаловцьових сину три великі сади назвали Лалув, Понур, Припур--урожай яблок і слив у саду і до нині багатий. В чисть Ромашиці, Чонкаша і Неґрилова назвали орну зимлю за селом-і земля давала файні урожаї ріпи, капусти і т.д На Пуддубинці(на ім'я жони Лаловця) тоже люди садили огороди. А Тимпов назвали май облишений участок землі. Сади на тому участку не дуже полюбльовали селяни... Така печальна легенда сім' ї Лаловця... Но через годи легенди учат нас быти людьми совісті, честі, добра. Розказала ОПРІШ В.-вислухала,запомнила і записала я Аня Цірик.(родилася і живу у Лаловцы)
Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/ и автора Аня Цiрик, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.