ЛАЛОВЫЦЬ
(грушувська легенда)
Як то прийнято з покон-віку, що кожне село має свої легенди.
Но не всі люди знают їх, чи чули про них.
Одну з таких легенд про ЛАЛОВЫЦЬ розказала нам наша тютка Опріш(Цірик) Василина Мих.
Вона як і всі діти їхньої сім'ї-їх було 7-родилася,жила і умерла в Лаловцы.
...... Колись дуже давно, коли в селі было дысь двадцять хыж, жив у селі ґазда ЛАЛОВЫЦЬ.
Сім' ю мав велику-три сини і дві доньки.
Сины на ім'я Понур(старший), Припур(середущий), Лалув(молодший).
Донькы мали ім' я Тимпа(старша) і Ромашиця(молодша)
Жоні було ім' я Пуддубинка.
Научив ЛАЛОВЫЦЬ своїх дітий усякуй роботі, помагати чиляды, котра робила у них на полях, фермах.
Діти виросли порядними, справедливими.
Лиш Тимпа отлічалася мало од своїх брату і сестри-уперта была, і часто любила робити лиш так, як хотіла сама.
Ромашиця была зовсім друга-добра, отзивчива. І красотов її Бог наградив-висока, струнка, довга коса, біле лице.
І якось оден раз заїхав у село циганський табор і поселилився на якийсь час у селі.
Барона кликали Неґрилув. Сина мав файного, статного Чонкаша.
Учув про цигану ЛАЛОВЫЦЬ і рішив познакомитися з ними.
... Файно зустріли цигане Лаловця з Пуддубинков. Всякі їства наварили для гостю. Винами угощали.
.. Но як то ся і полагає ЛАЛОВЫЦЬ пригласив Неґрилова до себе в гості.
Ганьба одказати і пообіцяв барон що прийде з сином Чонкашом.
... Пуддубинка з дочками тоже постаралися-наготовили всяких страв. А сини привезли з сусіднього села Тересви всяких вин выд корчмаря.
Прийшов Барон із сином до Лаловця.
Познакомився з усьов його сімйов.
Та як увидів Чонкаш Ромашицю- в очах му помарніло-так му ся дуже полюбила. Айбо і вун полюбився Ромашиці.
Лаловыць і Неґрилув то нараз урозуміли і межи собов рішили, що так і буде-будут свальбовати. Будут ся готовити до свальби.
Чонкаш часто приходив до Лаловця-то комин обковати, то відро поплатати.
А туй іще і блодер у шпорі прогурів-узявся і його Чонкаш зробити.
... Но біда, бо дуже вун полюбився Тимпі.
Вид своюї любові Тимпа зненавиділа Ромашицю і все мірковала як би помішати свальбі.
Пушла до старої ворожілі за порадов.
-Роби що хоч, но Чонкаш має быти муй.
-А Ромашиця?
-Мені всьоровно що з нив буде...
-Тогди подріж на луйтрі одну ступню-як буде Ромашиця за муков іти на пуд, ступня ся розломит, вона впаде і вб'єся...
Зробила всьо Тимпа як казала ворожіля...
Пуддубинка надумала хліб замісити і пушла сама за муков, бо Ромашиця была в полі.
... Ступила на луйтру-зломилася ступня. Впала Пуддубинка, та так убилася, що не могла її спасти сільська знахарка. Через три дны умерла Пуддубинка...
Горе в сім'ї, а Тимпа не вспокоюєся.
Май до ворожілі...
Та май нарадила....
.. Пушла Ромашиця у стойло доїти корови.
Сусідське дівчатко бігало коло ниї.
А Тимпа тихо пудойшла і випустила з кошарчини гадюку заговорену-аби та укусила Ромашицю.
Дівчатко пудбігло до Ромашиці і в тот момент укусила його гадюка.
На руках у Ромашиці умерла дітинка...
Прийшла май Тимпа до ворожілі:
-НЕ буде муй Чонкаш-тогди ні чій.
Хочу аби вмер.
.... Чонкаш ще мав роботу з блодером.
Тимпа знала, що вун любит молоко. Налила повний глечик молока, насипала отрову що юй дала ворожіля,накрила рушником і поклала на стул...
Та не прийшов у той день Чонкаш до них.
Прийшли з сінокосу усі три брати дому в обід--а на столі глечик студеного молока.
Розділили помежи собов і випили.
На то забігла до хиж Тимпа-увиділа що брати випили молоко, і уніміла з страху... Брати всі три лежали на подлаши мертві...
-Я не хотіла, аби ви вмирали.. Я хотіла, аби вмер Чонкаш. - причитала Тимпа над братами.
На то зайшов Лаловыць до хыж і учув її слова. А коли увидів тіла сину, прокляв Тимпу і вигнав з дому.
Пруйшов ще якийсь час вид тоді...
Ромашиця пушла на річку за село прати сорочки.
Наклонилася над водов і пере...
Не замітила як Тимпа пудойшла ззаду.
З маху трунула Ромашицю в річку. Та впала у воду, ударила голову у камінь. Так втопилася там Ромашиця.
Чонкаш довго тужив за Ромашицьов, не видержала його серце ту журбу і в оден сірий і студений осінній дынь перестало битися....
Лаловыць ще прожив пару году сам-постарів сильно. А перед смертьов поділив усьо своє майно чиляди, що робила в нього.
Циганський табор послє смерты Чонкаша пушов з Грушова...
За Тимпу ніґда Ніко так нич не узнав-що з нив было дале і де вона обітала...
Ворожілю люди прогнали з села з прокляттями.
Участок у селі де жила сім'я Лаловця люди потом назвали Лаловцьом.
Ту вулицю де жили цигане люди прозвали Циганськов.
В чисть лаловцьових сину три великі сади назвали Лалув, Понур, Припур--урожай яблок і слив у саду і до нині багатий.
В чисть Ромашиці, Чонкаша і Неґрилова назвали орну зимлю за селом-і земля давала файні урожаї ріпи, капусти і т.д
На Пуддубинці(на ім'я жони Лаловця) тоже люди садили огороди.
А Тимпов назвали май облишений участок землі. Сади на тому участку не дуже полюбльовали селяни...
Така печальна легенда сім' ї Лаловця...
Но через годи легенди учат нас быти людьми совісті, честі, добра.
Розказала ОПРІШ В.-вислухала,запомнила і записала я Аня Цірик.(родилася і живу у Лаловцы)
Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/ и автора Аня Цiрик, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.
