Русинская поэтесса Аня Цірик «А я помню, як давно, мы сіно косили, у роботу ішли косы, граблі і ошвили…»

Русинская поэтесса Аня Цірик «А я помню, як давно, мы сіно косили, у роботу ішли косы, граблі і ошвили…»

СІНОКОС

А я помню, як давно
Мы сіно косили-
У роботу ішли косы,
Граблі і ошвили..

Чоловікы з рану косят
Докы роса блищит-
По такуй траві коса
Не кОсит---швинит.

Наклепали, наточили
Вони свої косы-
І оден за одным в ряд
Начали покосы.

Но а мы доты у хыжи
Їду пінґовали-
Із печі дуже пахливі
Хлібины дустали.

Хліб горячый у рушник
Чистый завивалы-
Д горячому молоковы
Його пак рубалы.

Із милайної мукы
Токану зварилы-
І із сиром, і із бринзов,
ДжумАрами рядили.

І валкы вже готові,
Накошені ждут-
Докы усі повбідают
І їх потрясут.

Діти бігают по саду,
А жоны сіно вбертают,
ЧоловІкы пак пуд вечур
Його в пластя збирают.

Высушили за два дны-
В копицю метали,
Хто на хлів, хто в оборуг
Сіно поскладали.

Автор: АНЯ ЦІРИК 07.11.2022 год

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора Аня Цiрик, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Left Menu Icon