НА КУКА Авать Ода русинськӱв хыжцi I . Iдучи́ путьо́м на Ку́ка, стрíла ми ся стара хы́жка. Дēрēвля́на, ши́нґльов кры́та, ма́ло згорблена, сара́ка, айбо зрадуйе вна мӱцно, сēрдце каждого русна́ка. II. Ста́вим. Сперимся на бука. Позира́ву я на нēi. Што за чунна сила у'тôбi ? Педик и дома́к пiцíцькась, айбось дала́ сьôму́ Свiту, Нашу бḗсiду русинську. III. Позира́ву я на ньу. На́гле, ги-бы у кiно́ви, раз, и га́дков я пôлēтiв, за iсi висôкi го́ри… Ви́жу Ба́бчину я хы́жу, пиля по́тока в сēло́ви: ла́ду, кре́денц, стӱл дубо́вый – што, ги да́вно, зби́рать файту всю уйе́нно в ракашо́ви... IV. Ниґда я ни буду знати, чiя тота́ хы́жа бы́ла, айбо стя́гим, iз ся ка́лап. Вдя́чно'м помолився Бốгу, за сись спо́минок соло́дкый; и за того, ко поклав йi; и про кого вна служила. V. Слызу утру. Вốзьму зась бiґа́рь у рукы. Пēрēхре́щуся и ру́шу, дале я гурí на Кука.... Каждый з нас мать “свого кука", (гурi котрим бы му лiзти), айбо мусай щий тями́ти, чiй'им сын и чiй онука! Йсi хыжí старí по селах, вто ги ла́мпашi Народа, што нам Старшина́ лишила, вбы сьме ни забы́ли ро́да. P.S.: Сокоти свойе ! Кӱ́лько бысь ни ходив по Свiтови, лiпшого ги "Нашойе" ни́ґда шуга ни найдеш, бо оно Ти кôрiня! Автор: Петро Береш 24.03.2020
Вместе с вами мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/, ru Питьо Береш, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).