ДУМБА РУМБА БОСОРКАНЯ
Думба румба забрыніла,
Убвіває пластя,
Босорканя пувітруля,
Сусідка ми Насьтя.
Файна з роду фраєрочка,
Волосічко в косах,
Цілу нучку войотилко,
По стернянськых росах.
Пахнут высохші отавы,
У колибі фрішно,
Та уд того што вна фыскат,
Мині чомусь смішно.
Ей сусідко молодице,
Де ще тобов водит?
Думба румба бізунь тамкы,
Де чилядь ни ходит.
Но я того ся ни бою,
Хуть пораз ми й лячно,
Подаколи айбо в снах,
Цюлюву тя смачно.
Гріх таке ни цюльовати,
Вдобралась ми спаня,
Я бім дыху ни давав ти,
Хуть ты й босорканя.
Личко біле карі очи,
Красота бездонна,
Из переду куй ї вижу,
Но чиста Мадонна.
Думба румба ружа красна,
Пышна молодиця,
Но коли ся вберне задом,
Лиш хвуст тай гузиця.
Автор: Иван Бинячовский
Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперссылку на источник https://rusinskiimir.ru/ и автора произведения: ИВАН БИНЯЧОВСЬКЫЙ в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.


