Кой ся верну, з далекого краю, Та низинько ся вклоню горам. Бо ніко, лишинь я оден знаю, Як тягло ня ид рудным містам. Пак поклонюся тому дворови, Што ня уплекав й пустив у світ. Учорашньому дітвакови Ще ми туй не загубленый слід. Я поклонюся, няньови й мамі, Кой лиш прийду на рудный поруг. Де уд щастя, рясными слызами, Попочине ми серце од мук. Автор: Сергій Тудовші 17 августа 2022 год
Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперссылку на источник https://rusinskiimir.ru/ и автора произведения: Сергій Тудовші, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.