Петро Медвидь. Сегодня вспоминаем русинского общественного деятеля, учителя, писателя и поэта из Хорватии Любку Сеґеди-Фалц

Петро Медвидь. Сегодня вспоминаем русинского общественного деятеля, учителя, писателя и поэта из Хорватии Любку Сеґеди-Фалц

Недожытый юбілей Любкы Сеґеди-Фалц

На початку 2000-іх років основала русиньску орґанізацію в Хорватії.

В тых днях припоминаме собі недожытый юбілей – 90 років од народжіня єдной із найвызначнішых русиньскых діятельок в рамках днешньой Хорватії, котра была і нашов добров поетков а учітельков.

Бісіда є о Любці Сеґеди-Фалц, котра одышла од нас перед штирьома роками, точно на свій день народжіня.

Наша писателька

Народила ся Любка Фалц, за слободна Сеґеди, 10-го апріля 1932-го року у Петровцях, у втогдышній Югославії, днесь Хорватія. В родных Петровцях выходила штири класы основной школы, штири класы ґімназії і малу матуру абсолвовала у Вуковарі, і пак штудовала на учітельскій школі в Осієку.

Професійов учітелькы, котру выштудовала, занимала ся ціле своє професіоналне жытя. Учітельовала в Миклушевцях, родных Петровцях і довгы рокы в Дреновцях, одкыль і пішла на пензію.

Любка Сеґеди-Фалц од молодости мала любов ку літературі. Одышла лем як єденадцятьрочна з родного села, но свою любов, котру одтыль собі однесла, перемінила до стихів.

Писати властны творы почала іщі на середній школі, а першый стих під назвов Квитки у полю публіковала у 1954-ім році  в русиньскім часописі Шветлосц. Їй товры далше появляли ся і у вуковарьскім выданю Нова думка ці в народных календарях, котры Русины на нижній землі выдавають.

Перша збірка поезії Любкы Сеґеди-Фалц вышла аж омного пізніше. Мала назву Подоба з далєка і з друку вышла в році 1975. Другу збірку стихів выдала в році 1999 і мала назву Класки. Перед смертьов мала до друку порихтовану і третю поетічну збірку, якій дала назву Шерцо на червеним партку. Но не дожыла ся выданя той поетічной збіркы.

Хоць на своїм конті не мала много властных збірок, но друком їй вышло понад 250 стихів. Їй поезія знайшла ся у веце антолоґійных выданях, меджі котрыма мож спомянути Антолоґия поезиї з року 1963, Булке са усана з року 1977, Антолоґия рускей поезиї  з року 1984 ці Русинськый ренесанс із 2008-го року.

Любка Сеґеди-Фалц была і лавреатков Премії Александра Духновіча за русиньску літературу. Тітул лавреата і нагороду дістала у 2006-ім році в Криниці, почас 4-го Бєнале русиньской/лемківской културы. Премія їй была уділена якраз за другу збірку з назвов Класки.

Актівна діятелька

Кедь бісідуєме о Любці Сеґеди-Фалц, треба підкреслити, же ціле своє жытя была актівнов женов. В молодости была єднов із основателів културного общества школярів під назвов Пасарйтов у Петровцях. Общество дістало назву на їй пропозіцію.

Пізніше была і членом Общества сримскых писателів. В 1990-ых роках у Вінковцях коло културного дому вела співацьку секцію. На літніх школах в тім часі учіла русиньскый язык. Позберала і редаґовала антолоґію під назвов Поезия и проза Русинох и Українцох у Горватскей.

По 1989-ім році пришов новый русиньскый возродный ренесанс, але в тім самі часі зачала ділити ся і втогдышня Югославія на окремы державы. Русины на нижній землі нашли ся у двох державах – в Сербії і в Хорватії. Русинам в Хорватії было треба мати властну орґанізацію. І при тім была Любка Сеґеди-Фалц.

8-го юна 2003-го року в Петровцях одбыло ся основаюче засіданя орґанізації, котра дістала назву „Руснак“ Дружство Руснацох у Републики Горватскей.

Основателями были три жены. Любка Сеґеди-Фалц, Нада Баїч і Наталія Гнатко. Сеґеди-Фалц стала першов предсидателиков той орґанізації, котра была офіціално зареґістроавана 23-го юна того самого року. Пак была в далшых роках честнов предсидательков. Так само пак за Хорватію была і першов представительков у Світовій раді Русинів, кедьже Хорватія вступила окремо і до Світового конґресу Русинів.

Поетка, учітелька, котра мала велику почливость ку нашій културі, была і членков Дружства про русиньскый язык і літературу в Новім Саді, а так само і членков Світовой академії русиньской културы в Торонті.

Вмерла Любка Сеґеди-Фалц 10-го апріля 2018-го року у Вінковцях, похоронена была 12-го апріля в родных Петровцях.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Автор: Петро Медвидь 02 апреля 2022 год

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора произведения Петро Медвидь в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Добавить комментарий

Иконка левого меню