Петро Медвидь «В Ужгороде прошло мероприятие посвящённое 220-летию со Дня рождения Русинского Будителя Александра Духновича (23.04.2023)

Петро Медвидь «В Ужгороде прошло мероприятие посвящённое 220-летию со Дня рождения Русинского Будителя Александра Духновича (23.04.2023)

В Ужгороді припомянули собі 220 років од народжіня Духновіча

Прочітана была і резолуція

В Ужгороді припомянули собі 220 років од народжіня Духновіча

Як інформовав Юрій Шиповіч, голова Русиньского културолоґічного клубу, 22-го апріля 2023-го року в ужгородьскім Центрі култур народностных меншын Закарпатя одбыв ся сімпозіум, котрый быв присвященый 220-ій річніці народжіня русиньского будителя Александра Духновіча.

Ораґанізаторами події были Центер култур народностных меншын Закарпатя, Научно-бадательскый інштітут політічной реґіоналістікы Ужгородьской націоналной універзіты (УжНУ), Научно-бадательскый центер історічно-реліґійных штудій ЛогосУжНУ, Русиньскый културолоґічный клуб, Закарпатьске областне научно-културолоґічне общество імени Александра Духновіча і Народна рада Русинів Закарпатя.

З рефератами выступали науковці

На зачатку модератор події Маріан Токар, директор Научно-бадательского інштітуту політічной реґіоналістікы УжНУ, доктор наук з державного управліня, кандідат історічных наук і заступник головы Русиньского културолоґічного клубу прочітав рішіня Верьховной рады Україны із 17-го децембра 2021-го року О святкованю памятных дат і юбілеїв у 2022-ім і 2023-ім році, меджі котрыма быв спомянутый і юбілей Александра Духновіча.

Пак отець Михайло Мийхалець, протоєрей Мукачовской ґрекокатолицькой єпархії, педаґоґ Ужгородьской ґрекокатолицькой богосовской академії імени блаженого Теодора Ромжы вєдно із семінарістами одслужыли панахіду за нашым будительом.

По святочнім одкрытю як першый із свойов презентаційов о жывоті і творчости Александра Духновіча выступив Михаіл Зан, кандідат історічных наук, доцент Катедры політолоґії і державного управліня УжНУ. З темов О формованю реліґійнной і народной ідентічности Александра Духновіча од отцьовской хыжы до каноніка капітулы Пряшівской єпархії (1803 – 1844) выступив Володимір Фенич, коордінатор Научно-бадательского центра історічно-реліґійных штудій Логос УжНУ, кандідат історічных наук, доцент Катедры модерной історії Україны і загранічных держав.

Дале прочітали свої рефераты Юрій Продан, співорґанізатор події і голова Закарпатьского областного научно-културолоґічного общества імени Александра Духновіча, і Юрій Шиповіч. О навчаню літературной дідовизны Духновіча в днешній українскій школі бісідовала Наталія Ребрик, ведуча Катедры теорії і методікы професійной освіты і іноваційных технолоґій Закарпатьского інштітуту подіпломовой педаґоґочной освіты.

На сімпозіумі выступив і автор многых памятників і памятниых табліць присвяченых Духновічови – Михаіл Белень, академічный скулптор, заслуженый малярь Україны, і Петро Габрин, новинарь Інформачно-аналітічной аґентуры Roma.UAрушыв тему з назвов Циганы (Ромове) у творчости Александра Духновіча.

Презентацію оріґіналных выдань на тему Научна дідовизна Александра Духновіча у фондах одділіня Карпатика Научной бібліотекы УжНУ про участных приправила ведуча Одділіня краєзнавчого фонду Карпатика Научной бібліотекы УжНУ Марія Чорній.

В діскусіях выступили голова Народной рады Русинів Закарпатя Євген Жупан, педаґоґ Пряшівской універзіты Валерій Падяк, голова Ужгородьского общества Словаків і Клубу Т. Ґ. Масарика Іван Латко, новинарь Михаіл Фединишинець, заступник головы Союзу русиньскых писателів Запарпатя Михаіл Бабидоріч, блоґер Мигаль Лыжичко і далшы. По діскусії Маріан Токар презентовав зборник матеріалів участників сімпозіума.

Прочітаный проєкт резолуції

На кінцю події Володимір Фенич прочітав проєкт резолуції, в котрім ся споминать, же Духновіч вошов до історії як народный будитель карпаторусиньского народа.

„Його богатосторонна діятельность як педаґоґа, священика, общественно-політічного діятеля служыла розвитку наукы і културы краю, охороні націоналных інтересів народа. Жадны політічно-соціалны бурі і незгоды, модерністічны тредны, котры перешли почас століть над нашым крайом, не зменшыли його духовный скарб.“

Участници події в тот день поклали квіткы ку памятнику Александра Духновіча, котрый стоїть коло ужгородьского драматічного театру, де Русиньскый фолклорный дітьскый ансамбель Бабчина співаночка почестовав його память співанками.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Автор: Петро Медвидь 23 апреля 2023 год

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора произведения Петро Медвидь в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Добавить комментарий