Севериян Косовский – Талергоф.  130 років тому вродил ся Теофіль Курилло, передовый представник лемківской інтеліґенциі…

Севериян Косовский – Талергоф.  130 років тому вродил ся Теофіль Курилло, передовый представник лемківской інтеліґенциі…

130 років тому в Розділю під Ґорлицями вродил ся єден з передовых представників лемківской інтеліґенциі поч. ХХ ст. – Теофіль Курилло (1891-1945).

Был то судя, адвокат, історик – мемуариста, журналиста та громадско-культурный діяч з Лемковины. Вязень Талергофу. В своім соспільно-політичным жытю брал участ в найважнійшых подіях першых декад ХХ ст., котры влияли на положыня Лемків.

Член славного роду

Был сыном о. Василя Куриллы, фльориньского пароха, єдного з подвижників Руской Народной Республикы Лемків, спілоснователя ґорлицкой Руской Бурсы. З той причыны од молодых років стоял при найважнійшых політичных діях на пілнічным хырбеті Карпат.

Теофіль Курилло пришол на світ 22. жолтня/октобра 1891 р. в Розділю, де його няньо был товдышнім парохом. Початкову едукацию отримал в ясельскій ґімназиі. Закінчыл так само торгову школу в Відни. Пізнійше выстудиювал право на Ягайлоньскым Університеті, отримуючы дня 19. листопада/новембра 1922 р. званя доктора.

По завершыню едукациі зачал робити як юриста. Початково як повітовый судя в Ґостиню (доізджал з Боянова). Од 1925 р. жыл в Лешні, де полнил функцию округового суді. Пак был принятый до палестры і од 1932 р. вюл адвокатску практику в Равiчу.

Дневник Лемка з Талергофу

Як представник політичной еліты Лемковины, вєдно з приходом І світовой войны і австрийскых переслідувань, был з дальшыма діячами і представниками русиньской інтеліґенциі увязненый в концентрацийным лаґрі в Талергофі поблизко міста Ґрац (днешня Австрия). З роду Куриллів, окрем Теофіля, до Талергофу был забраный і його няньо, фльориньскій парох, о. Василь Курилло (1861-1940).

Вчас інтернуваня, якє проходило протягом такой цілой войны (1914-1917), Теофіль Курилло вюл штоденник, якій пізнійше был опубликуваный по звільніню в 1930 р. в «Талергофскым Альманаху» під наголовком «Дневник Лемка з Талергофу». Записал обставины поневоліня в початковым періоді од 14. вересня/септембра 1914 р. до 22. серпня/авґуста 1915 р.

Фото. Талергофский Альманах. Русинский Мир

То неоціненой вартости літературный документ, в якым однайти можеме автентичны образы талергофской реальности. Авторови было товды лем 23 рокы, но найпевнійше талергофскій період нужды пізнійше лем покріпил Куриллу і дальшых му подібных в іх переконанях, чого доказом была одбываюча ся недолго по звільніню стріча старшых од него лідерів на славным віче 5. грудня/децемвра 1918 р. во Фльоринці.

Злемківщены выданя «Дневника Лемка з Талергофу» явили ся в «Лемківскым Річнику 2004», а тіж в «Панрусиньскым Тыжденнику ЛЕМ.фм +» в 2016 р.

Мемуариста

По звільніню з лаґру был надале присутный в політичным жытю Лемків, але в тым часі посвятил ся зобраню, обробліню і выданю материялів з істориі Лемковины.

Окрем спомянутого штоденника, написаного вчас поневоліня, на свободі зробил тисячы біоґрафічных нарисів про культурных діячів Лемковины – світскых і церковных. Частина з них была печатана в окремых томах, присвяченых писменникам та журналистам: «Краткая сводка писателей и журналистовъ на Лемковщинѣ» (1934 р.), в 1937 р. тоту працу выдал по лемківскы під назвом: «Короткый переглядъ писателей і журналистовъ на Лемковщині».

Інчы його творы то м.ін. опрацуваня про лемківскых опришків під назвом «Збойництво на Лемковской Руси в XVII и XVIII віках» (1935 р.), опис лемківскых єпархів опубликуваный як «Лемкы – князями Церквы» («Календар Лемко на рiк 1938») та опис посвяченый науковцям під назвом «Лемкы – науковці в 15-20 віках» («Краківські вісти», ч. 14-19, 1942 р.).

Публикувал чысленны статі, нарисы і доповіди про жывот Русинів на Лемковині в ріжных ґазетах і часописах. Не встиг выдати свойой дальшой книжкы о знаных в істориі і культурі. Был тіж автором дописів повязаных з його професийом, м.ін. статі «Польскє судівництво в Лешні од 1920 до 1930 рока», яка была поміщена в 1930 р. в «Лещыньскым Голосі».

Смерт

В 1939 р. Теофіль Курилло был зо свойом родином выселеный з Равiча і оселеный в Кракові на обшыри Ґенеральной Ґуберні. Період ІІ світовой войны і німецкой окупациі пережыл в цілости в Кракові. Там был заарештуваный 13. лютого/фебруара 1945 р. новым окупантом Польщы – радяньскым НКВД.

Был тортуруваный в совітськых катівнях в Кракові і Бытомі. 14. мая 1945 р. был осадженый в лаґрі НКВД Тошек коло Ґливиц, на Выжнім Шлеску, де подля офіцияльных даных вмер з выкінчыня 1. жолтня/октобра 1945 р., будучы вязненым в нелюдскых обставинах. Родина Теофіля Куриллы не змогла однайти місця його похованя.

Вчас арештуваня была конфіскувана такой ціла його бібліотека, а єй доля не є знана. За жену мал Любу Курилло (1904-1980). Мали двійку діти: Александра Курилло (1930-2006) і Лідию Курилло (1928-2019). Жена і діти похоронены сут в родинній гробници на Раковицкым Цмонтери в Кракові.

Автор: Севериян Косовскiй 22 октября 2021 год

Вместе с вами мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперссылку на источник https://rusinskiimir.ru/, Севериян Косовскiй, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).

Добавить комментарий

Иконка левого меню