Так ся складує в послїдньый час, ож русинӯв, розуміє ся русинськоє двиганя, характеризуют лише из фестивалями. Не єден антирусин из насмішков каже: “Проведут фестиваль раз-два на рӯк тай доста”. Тай много и нашых каже, ож русинські орґанїзації тай діятелї кроме орґанїзованя спӯванок тай танцюв не годнї указати нич. А типирь и того ни є, бо раз быв карантин, а типирь война. Може тото из єдного боку и правда, айбо русинськоє двиганя не зациклено лише на фестивалях и другых културных мироприятях. Коли ся проводит якыйись фестиваль, приміром “Червена ружа”, авадь “Динь Русина”, інформацїя активно ся ширит у інтернеті, як у ґрупах соцмереж так и на подкарпатськых русинофільськых и нейтральных новосных сайтах. Завто у чоловіка русинськоє двиганя зачинат ся асоцїйовати из концертами тай фестивалями. Но фунґуючі русинські орґанїзації тай дїятелї занимают ся не лише проводеньом културных концертных проґрам, ай и иншов роботов, котра ся часто не так активно высвітлює. Проведеньом фестивалюв у ищи до маштабной росїйськой аґресії традицїйно занимали ся дві орґанїзації – Народна Рада Русинов Закарпатя и Крайовоє общество Подкарпатськых Русинов. Часто было так, ож у апрілю проводили “Динь Русина”, а восени фестиваль “Червена Ружа”. Послїдньый фестиваль провела была асоцїацїя русинськых орґанїзацїй “Наухтема у рокаши”. Ци тото погано, ож проводили ся фестивалї? Погано, ож проводило ся їх мало. Розвой русинськой културы дуже важный дїля нашого народу, културных проґрам треба бӯльше, айбо на вшитко треба фінансову пӯдпору. Треба розуміти, ож и хоть у тяжкому положеню, русинськоє двиганя не гасне. Русинськоє двиганя – тото не лише фестивалї, а вшитка робота, што веде ся дїля розвою и всокоченя індентичности, културы и бисїды, а главноє вызнаня карпатськых русинӯв на державному уровни. В примір можеме навести Русинськый культурогічный клуб, котрый провів читаво зборӯв, тематичных конференцїй. Можеме си в примір нагадати конференцїю присячену 220 рӯччу Духновича. Вєдно из Закарпатськым обласным обществом им. Александра Духновича выдають алманахы днешньой русинськой літературы и выдновили выдаваня журналу “Отцюзнина”. Перийдеме до русинськых літераторӯв, котрі вчинили великый вклад у русинськоє двиганя и кріплення індентичности. За послїдньый час, што дуже радує, появило ся выдносно много літераторӯв, котрі пишут рӯднов бисїдов. Каждый автор пише на свому дїалектї бисїды, айбо сяк лиш пудпорує богатство языка. Літературнї творы мож прочитати на усякі тематикы, як поезії, так прозї и драматурґії. Свої творы авторы май часто публікуют у соцїальных мережах, де їхня ся робота красно оцїнює. Даже без державной фінансовой пӯдпоры многі русинські літераторы выдают книжкы, розвивают літературу. А кидь є русинська література, значит є русинська бисїда и русинськый народ. Пиля темы літераторӯв, можеме си нагадати за выдновленя роботы Союза русинськых писателюв Подкарпатя, котрый провів реорґанїзацїю и має назву «Русинськоє літературно-културноє общество». Общество ся занимат розвойом и пропаґандованьом русинськой літературы тай културы, основало премію им. Мигаля Града, убы заохочовати русинськых талантӯв держати ся свого, рӯдного и ворохом зробити вклад у общоє дїло. Русинами Подкарпатя основано много проєктӯв, котрі позитивно вплывают на розвой русинськой індентичности, языка тай културы. Межи ними языковый проєкт “По-нашому”, портал про карпатськых русинӯв «Карпаторусинська нація», блоґ и проєкты Мигаля Кушницького, проєкт «Нео-будитель»,«Русинськый портал» из свойими усякыми роздїлами и так дале. Є и читаво соцгруп, котрі ширят красну інформацїю за русинӯв тай Подкарпатя межи хосновачами. Коли чоловік позират на єден русинськый проєкт, видит му ся, ож тото нич. Айбо коли вшитко зобрати вєдно, зачинаш розуміти, ож уже є читаво міст, де є мож найти інтересный інформацїйный ресурсы. Ипен через сякі проєкты читаво ся выдбыват просвітництво нашой чиляди, бо каждый має доступ до інтернету и часто натраплят на матеріал, што ся дотулят русинськой тематикы. Завто цїнность сякой роботы велика. Подкарпатськыми русинськыми орґанїзацїями не раз ся писали письма у державнї установы из прозьбов вызнати карпатськых русинӯв на державному уровни. По сьому вопросу русинські діятелї Подкарпатя активно контактуют из русинами другых держав, особенно Словакії, котрі помагают добивати ся вызнання. Хоть исе ся вшитко затягнуло, айбо мож повісти, ож русинськоє двиганя в Україні упорат ся в закон и не веде протизаконну дїяльность. На первый раз видит ся, ож роботы робит ся итак мало. Много чого не є орґанїзовано, приміром русинські класы, реґулярноє выдаваня и много иншого. Айбо треба розуміти, ож нынї вшитко ся робит без державной пӯдпоры, часто на інтузіазмі окремых особ, а културнї мироприятя тай выдаваня книг реалізовуют ся за гроші меценатӯв. Як бы тото не было пӯдло приняти, фінансова сторона дуже важна, без фінансованя не вдасть ся реалізовати много проєктӯв. А многым проєктам, приміром, русинськым класам, выдаваню літературы, телепроґрамі, радіо и тд. треба фінансованя на реґулярнӯй основі. Завто без вызнання не скоро увидиме розцвіт русинськой індентичности. Айбо дякуючи активным русинськым орґанїзаціям тай дїятелям, проґрес і розвою видко и мож го буде видїти и май пак. Ипен сякі люди дают розуміти, ож русинськоє двиганя – тото не єден-два фестивалї, а тяжка робота над вызнанньом русинськой національности и просвітницька робота межи подкарпатськов чилядьов у єдному ци иншому видї.
Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать автора;Society For Rusyn Evolution и источник: https://rusinskiimir.ru/ и автора SOCIETY FOR RUSYN EVOLUTION в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.
