Society For Rusyn Evolution «Завершуєме наш стандарт про статі, книгы тай инші матеріалы ОРР. Хотіли бысьме, обы публикації были представлині у границьох сих стандартув…»

Society For Rusyn Evolution «Завершуєме наш стандарт про статі, книгы тай инші матеріалы ОРР. Хотіли бысьме, обы публикації были представлині у границьох сих стандартув…»

НАКУРТО ЗА ГЛАВНІ ПРАВИЛА СТАНДАРТА ОРТОҐРАФІЇ ОРР

Завершуєме наш стандарт про статі, книгы тай инші матеріалы ОРР. Хотіли бысьме, обы публикації были представлині у границьох сих стандартув, кой исе є возможно. Кидь вы ни практикуєте такі правила, авадь сесе ся оказує про вас тяжкым, та ни ганьбіт ся представити свою статю авадь книгу на своюм руднум діалектови, а мы ю пак переонаджиме.

Общі правила:

– Прийменник и префікс *ot пишеме ги од— од нього, одперти, одкрыти

– Пусля веларных ‹к ґ х г› пишеме ‹ы› — кыпіти, бітанґы, мухы, ногы (выимкы — ги, кидь, кильтовати)

– Частицю “не” пишеме через ‹е› ги не. Союз “щи” пишеме через ‹и› ги щи

– Префікс *vy- пишеме ги вы– — выйти, выпити, выписати

– Кунцьовку Ґенетива жунського рода у Прикметникув пишеме ги -ой місто -ої — не є красной молодой дівчины

– Волієме не хосновати ‹ї› пусля приголосных — діти, тіло, ліс, німый(місто дїти, тїло, лїс, нїмый)

– Пусля шиплячых ‹ш ж ч дж› пишеме ‹и› — ушитко, читати, жити (выимков сут лиш кунцьовкы Прикметникув — шиплячый, краснійшый, ворожый)

– Кунцьовка 3. особы типирішнього часу Дієслув тверда -т — ходит, робит, чинят, дякувут/дякуют.

– Не хоснуєме буквы ō‌/ē‌/ё/…

– ‹л› сперед ‹н› усе тверда — болниця, нормалный, шкулный, функціоналный

– Не хоснуєме подвоєня буквув — стороча, населеня, заданя, розуміня. Выимками годні быти слова, де ся корінь кунчат на -н, тай суфікс пусля корня такой ся зачинат з н- — цінный, денный, а такой слово лляти(ллє, выллю, …)

– Волієме не хосновати -йи- — їх, їм, стоит, Украина

– Споєня ‹ув› не скорочуєме до ‹у› — рувный, русинув, гувно

– Желателно не хосновати ӯ/ӱ/ü, а писати простоє ‹у›. Аж дуже ся хоче передати бережанськый звук /ӱ/, та мож (лиш кидь ся дуже хоче!), айбо хоснувучи рекомендації [1], дані май долув пусля блока з правилами про ‹е/и›

Правила написаня и<е у словах ги чилядь/челядь, типирь/теперь, учитиль/учитель, кильтовати/кельтовати, населеня/насилиня (дале сяка позиція ся буде марковати ги ‹ê› діля демонстративности):

1) ‹и› у позиції ê пишеме у позиції такой сперед звуком, котрый провокує зміну (ото мняткый приголосный авадь склад з голосным /і/) — динь, чилядь, кидь, кильтовати, бисіда, тыждинь, червині, пирві (выимка — типирь (по правилу мало бы ся писати “тепирь“, айбо волієме хосновати май народну, “традиційну” форму)).

2) ‹е› пишеме у суфіксах -еня, -ель, тай префіксови пере-, іґнорувучи правило 1) — населеня, населеньови, учитель, учителі, перейти.

3) ‹е› пишеме у інтернаціоналізмах, іґнорувучи правило 1) — верзія, префікс.

4) йотованоє ‹є› ся обстає, правило 1) ся іґнорує: єї, подвоєні.

[1] Рекомендації ид написаньови буквы ‹ӱ›

1) Из усьых варіантӱв волієме иппен букву ‹ӱ› з двома крапками горі.

2) Пишеме ю на містови, де ся у Бережанськӱм говорови выговорює фонема /ü/. Ото не рандомні міста, їх просто треба знати (чути). Не є ниякого 100% принципа, за котрым мож бы было оприділити, де йсю букву писати, аж вы не сьте носительом Бережанського говора. Аж ся не обертати д иншым языкам, та ачий єдиный метод — проодміньовати слово, де ся чує /у~ü/. Наприклад: кунь-коня, муй-моя, вуз-воза. Из сього выплыват: кӱнь, мӱй, вӱз. Аж є можность ся обернути ид другым языкӱм, та мож порӱвняти русинськый/украинськый язык з иншым словянськым языком (наприклад росийськым, білоруськым, болгарськым). Кидь у єднӱм слові у русинськӱм чуєте /у/, в украинськӱм /і/, а у росийськӱм /о/ — май скорі, же на сюм містови на Бережанщині будут казати через /ü/ — кунь, кінь, конь — кӱнь. Вуз, віз, воз — вӱз. Айбо сись варіант тоже не є на 100% бизӱвный, и…

3) …кидь не сьте бизӱвні, де треба писати ‹ӱ›, та не пишіт єї домак.

4) Кӱнцьовка Датива/Локатива Прикметникӱв жӱнського рода обычно ся пише -уй — дам пити краснуй дівці, што стоит на зеленуй травичці. Айбо кидь рішили сьте писати ‹ӱ›, та сися кӱнцьовка ся мусит поміняти на -ӱв — дам пити краснӱв дівці, што стоит на зеленӱвтравичці.

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать автора;Society For Rusyn Evolution и источник: https://rusinskiimir.ru/  и автора SOCIETY FOR RUSYN EVOLUTION в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.