СТАРЕНЬКА МАТИ.
Сидить старенька мати на порозі, одна сидить. І пряжу пряде.
Літа старі. І тіло вже не взмозі. Чекає.. Може хтось з дітей прийде.
Усе своє життя для дітей жила, молоді роки їм віддала.
Тепер старенька… Вже вона не в силах… І на старість всталася сама.
Сидить старенька мати на порозі… Гіркі сльози капають з очей…
Потреба скрОмна в неї, в допомозі, та її немає від дітей.
Тепер вона на старість одинока, тільки кіт біля старенький ніг.
Для дітей своїх вона морока. Батьків своїх забути – то є гріх.
Сидить старенька мати на порозі… Холодний вітер у полі гуде.
Одного разу тихо серед ночі, стареньку Бог до себе забере.
І вже поріг пустий. Хата пустує. Закриті вікна й двері назавжди…
Старенької нема… Вона більш не сумує. Не вернется ніколи вже сюди.
Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/ и автора Аня Цiрик, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.
Спасибо Анечка за прекрасные стихи
Вам спасибо, что читаете!!!