Вы йшли си красно вздовж гурі селом,
И псы за вами бігли реґементом,
Я ускочив як кажут тым моментом,
На псу тых злых із придачным колом.
Я вборонив вас, вы ся вся трясла,
И говорити майже сьте забыла,
Ош вы із вароша видав а ни з села,
Й до цімборашкы, в гості сьте забрыла.
Казали сьте, ош я спаситель ваш,
И промыкали сьте ня оком камай ниже,
Ош любится вам, моцный муй типаж,
И хочете познати ня майближе.
Вы мыслили ош я єм бізнесмен,
Дуляру маю, мотора тай хыжу,
Ош я такой-такой, тай супермен,
И ги бы я у снах до вас прихожу.
Вы рушили ід мины нагле так,
Я унь поціп і розум ми удняло,
Но вто бы мало быти наопак,
Айбо із страху стало, штося стало.
Я в чіжмах ґумійовых, я лиґінь,
Клебаня дідова на мині замащена,
Завто на гатьох кожаный римінь,
Й папуля ги на свальбу побрычена.
Завмер им так ги вкопаный кымак,
Я відів ош чого вам нихватало,
До мене сьте прилипли гий слимак,
Цюльованьом унь дых ми ісперало.
Вы файна станувна і всьо при тум,
Й волося чорне чесане до полу,
Туй серед днины як улупит грум,
Й мині захотілося відіти вас голу.
И вже такой-такой, тай мы пушли,
Топити свої чуства у блудови,
Ги бы сьме свою серинчу найшли,
Из вами туй, у мойому селови.
Но ни судьба, бо псячый реґемент,
Вбернувся нагле скалючи ми зубы,
И перескочившы грубезный падамент,
Свистав я паніко на пышні ваші губы.
Я відів вас тоды пуслідньый раз,
Но як такоє Господи забыти,
И уд тоды на сирцю маю сказ…
Што пораз хоче ми ся так ги псови выти.
Автор: Иван Бинячовский
Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперссылку на источник https://rusinskiimir.ru/ и автора произведения: ИВАН БИНЯЧОВСЬКЫЙ в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.


