Я ни баную ни за чим,
Мене банованя ни мучит,
Лиш за русинськый наш Народ,
Бідов тяжков ми серце пучит.
Я ще ни вмер — куй я ще дышу,
Куй ще приказую і пишу,
З русинськов бисідов живый им,
І свого ніґда ся не лишу.
На мене льляли ся помыї,
І лепом ня ни раз мастили,
Чужі ня ґанили і свої,
Усяков пакостьов ми мстили.
Но я живый і я ще дышу!
Ни вмер им — туй ми вічно жити.
Зліпив ня Бог з такої глины,
Яку ни мож перемісити.
Завто говорю Вам і кажу!
Гордітся свойым материнськым.
Обы сьте пак ни бановали —
За Нашым рудным за русинськым.
Автор: Иван Бинячовский
Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперссылку на источник https://rusinskiimir.ru/ и автора произведения: ИВАН БИНЯЧОВСЬКЫЙ в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.


