«Серце, підкажи мені сонет, Серце, підкажи до нього рифму, хай живу в сонеті, як поет…»

«Серце, підкажи мені сонет, Серце, підкажи до нього рифму, хай живу в сонеті, як поет…»

Серце, підкажи мені сонет,
Серце, підкажи до нього рифму,
Хай живу в сонеті, як поет,
Як поет, в сонеті хай спочину.

Серце, підкажи мені верлібр,
Серце, підкажи його будову.
Листям трав хай ляже на папір
Твій останній подих верлібровий.

Серце, підкажи потужну піснь,
Серце, підкажи до неї приспів,
Як почуєш з того світу вість,
Заспівай на нині і на прісно.

Серце мудре, як ти вже хандриш!
Ти, либонь, в передчутті балади…
Подолаю елегійну дрож,
Як між нами лад учинить Лада…

1999 рік

Р.S. На фото 2001 року: я з родинною реліквією - серцем, яке зігнув із цвяха світознаний силач Іван Фірцак у Празі в 20-х роках і подарував моїй прабабці Марґіті Подолчак. Серце Фірцакове, а вірш про серце - мій...

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперссылку на источник https://rusinskiimir.ru/ в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Left Menu Icon