ОСІНЬ Вечеріє вже ся скорі Пораз зрана морозиць Урожая повно у коморі Айбо літови уже кониць На хащах нашых зеленых Листя рання осінь золотит А у нибі синюм понад мене Журавлиный ключ летит Вун ся верне з ирію назад Як пробудит ся земля од сна І зацвіте старинькый сад Коли ід нам прийде весна Урву си стручок грезну Тот що сонця ймняв лучі Туманы йдут у неба бездну І дощ си моросит вночи Сонце в нибі вже лиш світит Вже й у рукы мало студено Садовина ся по горах скітит Ниє ґазду як были давно А ще у хащу треба йти бы Мені аж пуд саму полонину Бо там ростут осінні грибы Повен вацок знести на рунину. Автор: Мигаль Стан Чехія, с. Гостоміце, 30 октября 2019 год
Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперссылку на источник https://rusinskiimir.ru/ и автора произведения Михаил Стан, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.
