Русинский поэт и писатель Юрий Шипович о Карпатских колядках «Сято Руздва Христового є єдным из май честованых на Пудкарпатю издавна и до днесь…»

Русинский поэт и писатель Юрий Шипович о Карпатских колядках «Сято Руздва Христового є єдным из май честованых на Пудкарпатю издавна и до днесь…»

Руздвяні колядкы из Пудкарпатської Руси
          Сято Руздва Христового є єдным из май честованых на Пудкарпатю издавна и до днесь.      Межи дакотрыма  основныма руздвяныма атрибутами є колядованя (выспівуваня  ритуальных співанок во хвалу Господу).
           Колядкы, ги и самоє слово  «коляда», мавуть такой давні язычницькі корні. На день зимнього сонцеворота, мавучи дяку задобрити язычницькых богув, йим співали хвалебні співанкы. И елементы сьых традиций обстали ся у нашых християнськых колядках. 
          Майже усі днешні пудкарпатські колядкы мож найти у старых церковных книжках. Айбо язык йих не  фурт є церковным. Се давньорусинська лексика из дакотрыма церковныма словами вать формами (его, тебі, воссіяй, иже, человік), но йих немного. Через се и понятні сяті слова колядок  што старым, а што  молодым русинам. Они жывуть и сокотять  нашу лексику.
          Бизувно, через церковно-приходські школы колядкы и розойшли ся помежи людий, так ги, у свуй час,  были вчинені самородныма поетами-співаками, по чому прийшли  у самі церковні книжкы 
         Ги, иппен, дакотрі колядкы, напримір "Щедрик", є пришлыма из украйинського языка. Айбо они прижили ся у краю и трансформували ся, дуставши русинські фарбы:
Щедрик-щедрик-щедрівочка  
Прилетіла Ластівочка
Стала собі щебетати
Господаря викликати:
"Выйди, пой до нас:
Будеме співати,
З нами в рокаши
Новый Рук стрічати
Новый Рук стрічати -
Старый проважати..."
           Колядкы, ги народні співанкы, передавали ся усно и через се дакотрі мавуть два вать булше варіантув. Так у колядці «Коли звізда ясна…» стрічаєме слова:
 «Як його родила,
Так йому співала:
« Чучай-белай, сам сын Божый, 
 бо я бы вже спала»
          И стрічать ся иншакый варіант:
 «Як його родила,
Так йому співала:
Всемогущым створителем 
Його называла»
           Кить бы условно поділити пудкарпатські русинські колядкы на групы, то мож выділити такі виды:
• Колядкы во славу Господу (дуже нагадувуть язычницькі хвалебні співанкы во славу язычнецькому Перуну).  Од ним односиме колядку-тропарь «Рожденство твоє…» и др.
• Колядкы информаційні вадь хронологічні. Од ним односиме колядкы «Нова радусть стала…», «В Віфлеємі новина…», «Дивная новина…», «Божый Сын днесь народив ся» и др.
• Колядкы из елементами світочиненя. Сюда мож однести колядкы «Небо и земля ныні торжествують», «Щедрик» и др.
          Уже на Сятвечур починать ся колядовання.  И продовжує  ся оно до Старого Нового  рока, а по дакотрых селах - до Водощув.
Рожденство твоє (тропарь, гл.4) 
Рожденство твоє, Христе Боже наш,
Возсіяй мирови світ разума.
В нем бо  иже звіздам служащиі, 
Звіздою учахуся 
Тебі кланяти ся, Сонцю праведному
И тебе видіти со висоты Востока,
Господи, Слава Тебі.

Нова радусть стала… 
Нова радусть стала,
 Яка не бывала:
Над вертепом звізда ясна
Світу воссіяла. (2)
Де Христос родив ся,
З Дівы воплотив ся,
Як человік пеленами
Убого вповився. (2)
Пастушки з ягнятком
Перед тым Дитятком
На колінця припадавуть
Христа Бога прославлявуть. (2)
Ангелы  співавуть,
Славу возвіщавуть.
Як на небі, так на земли
Бога прославлявуть.(2)
Та и мы співайме,
Бога прославляйме.
Из Марії рожденного
Щиро всіх благословляйме.(2)
 Просиме тя, Царю,
Небесний Владарю,
Даруй літа щасливії
Сьому господарю.(2)

В Вифлеємі новина… 
В Вифлеємі новина,
Діва Сына породила,
Породила в благодати
Непорочна Діва Мати 
Марія.  (2)
Положила на сіні,
В Вифлеємській яслині.
Йосиф Діву потішає,
Повивати помагає
Марії.  (2)
Слава Божа и хвала
У вертепі настала.
З неба Ангелы  злітавуть,
З Сыном Божым прославлявуть
Марію.  (2)

Серед темної ночи… 
Серед темної ночи
Ясна зоря бє в очи.
Ясна зоря засвітила,
Де Дитятко породила
Марія.  (2)
Не далеко пастирі
Пасли стадо в долині,
До вертепа прибігавуть
И з Дитятком поздравлявуть 
 Марію.  (2)
На коліна упадавуть, 
Подарункы складавуть:
"Што убогый дати може,
Жертвуєм  ти, Сыну Божый 
 Марії."  (2)
Щи приходять три царі,
Аж из сходу звіздарі,
Для Ісуса ставлять щиро
Ладан, золото и миро 
Марії.  (2)
И мы тоже поспішім,
Богу дары принесім,
У покорі прибігайме,
З Сыном Божим все благайме
Марію.  (2)

Дивная новина… 
Дивная новина: 
Ныні діва сына
Породила в Віфлеємі
 Марія єдина.(2)
Не в царськуй палаті,
Но  межи быдляти.
У пустині, у яслині –
Треба то всім знати.(2)
Иста Бога, иста,
 Марія пречиста 
И рождає, и  питає 
Його як невіста. (2)
На руках  тримає 
И йому співає: 
Всемогутньым створителем
 Його называє.(2)
Каже: «Люляй ,сыну, 
Ты моя дьитина,
 Коли мене ты сам убрав
 за матір єдину.(2)

Коли звізда ясна…  
Коли звізда ясна 
з неба засвітила,
Товды  пречистая діва
 Сына породила.(2)
Як його родила,
Так йому співала:
« Чучай-белай, сам сын Божый, 
 бо я бы вже спала».(2) 
«Почекай ня, мамко,
 За єдну годину, 
Доки я ты не принесу 
Из Раю перину». (2)
Возьми, Петре, трубу
Затруби до суду: 
«Вже ся сын Божый народив,
 Слава пану Богу».(2)

Божый Сын днесь народив ся… 
Божый Сын днесь народив ся
Свыше тко нам понизив ся, 
Из Дівы нетлінны, 
Из Пренепорочны Воплотив ся.
Породила Бога Слово
Од кореня Давидова
Божая Невіста, 
Марія Пречиста Йакимова.
Возвістив бо ангельськый глас
Пришествіє Його до нас, 
Што Його рождества из человічества 
Уж прийшов час.
Соєдинив Вун нетлінно
Два существа нероздільно
Во єдинуй особі, 
У двойнуй природі непреложно.
Нашым тілом облече ся, 
А Ісусом нарече ся.
Так бо то уж давно
Пророками явно, предрече ся.
Приход Єго в конець віков
Подарував для языков
Благословеніє 
И упознаніє, Отця світов.
Земля вертеп украшчає,
Небо звізду посылає
Указати місто
Де Месія исто, возлягає.
Пастиріє усі гравуть,
Хвалу Богу воздававуть,
Рожденна первенця,
Дівича младенця, привітавуть.
Видять єго ряндами
Покрито, а сукнами
Нищетно одіто,
Во яслах повита пеленами.
Ідуть царі из далека,
Несуть дари для отрока:
Злато, ливан, смирну
Спасителю мирну од Востока.
Звіздословці во храмині
Поклонявуться дьитині,
Рожденной без отця,
Бувшу прежде сонця, по истині.
Прийшов вун світ просвітити
А грішникув окупити
Од ада ужасна,
Упадка нещасна, свободити.
Зато Христа прославляє
Всяка твар и величає.
Перед  ним коліна
Кажда душа вірна, преклоняє.
Царськым словом записане
В Вифлеємі, Божый Сыне,
Спаси всі племена,
Йим же суть имена: земляне.
Живущый Ты во вышности,
Сохрани нас од напасти,
Од войны и глада
И темного ада. Во вічности.

Возвеселім ся всі разом ныні… 
Возвеселімся всі разом ныні:
Христос родив ся в біднуй яслині!
Послідным віком став чоловіком, 
Всі утішайте ся на земли.        (2)
Всі утішайте ся на земли гойно, 
Хвалу оддайте Йому достойно, 
Пожаданому, з неба даному, 
Который весь світ одкупив.     (2)
Который весь світ спасе од ада, 
Чрез Нього вічна всім одрада, 
За тоє Йому, Пану нашому, 
Пісні співайме согласно.        (2)
Пісні співайме согласно, мило, 
И торжествуйме всі купно щиро;
"Слава во вышных, а мир для нижных!" -
Весело світу гласіме.                (2)
Світу гласіме Господа явно, 
О котором вже пророки давно
Пророкували, проповідали, 
Што  ся народить Цар віків.     (2)
Што ся народить Цар віків славы. 
Зотне на землі зміїні главы, 
Перські царі прийшли со дары, 
Поклон оддали смиренно.       (2)
Поклон оддали смиренно ныні.
Христу рожденну, малуй Дьитині:
Ливан и злато, и смирну на то
Яко кадило зо страхом.            (2)
И пастиріє со страхом бігли, 
Там де вул, осел Дьитину гріли;
Ангелы в небі, к Його потребі
Умильно пісні співавуть.          (2)
Пісні співають Наворожденому, 
Во яслах нині положеному;
И мы співайме и выхваляйме, 
Його на віки славіме.             (2)
Штобы нам дав туй довго прожыти, 
Царствія Його всім доступити:
Врагам корити сь и йим стидити сь, -
А нам во мирі прожыти.            (2)
Прожыти мирно в долгоденствиї, 
Служачи Йому в єдинениї, 
Чистая Панно, Тя непрестанно
Хвалим из Сыном на вікы.        (2)

Небо и земля ныні торжествують...  
Небо и земля ,
Небо і земля 
ныні торжествують. 
Ангелы й люде,
Ангелы й люде 
весело празднують.
Христос родив ся, 
Бог воплотив ся:
Ангелы співають, 
Царія вітають, 
Поклон отдають, 
Пастирі играють,
Чудо-чудо повідають.(2)
У Вефлеємі,
 У Вефлеємі 
Весела новина:
Пречиста діва, 
Пречиста діва
 Породила сына.
Христос родив ся, 
Бог воплотив ся:
Ангелы співають, 
Царія вітають,
 Поклон  отдають,
 Пастирі играють
Чудо-чудо повідають.(2)
И мы рожденну,
 И мы рожденну
 Богу поклон отдайме:
Славу во вышнєм, 
Славу во вышнєм
 Богу заспівайме.
Христос родив ся,
 Бог воплотив ся:
Ангелы співають, 
Царія вітають, 
Поклон отдають, 
Пастирі играють
Чудо-чудо повідають. (2)
Вертеп
            За часув бываня Пудкарпатя у составі Чехословакиі сільські вчителі на Руздво готовили сценкы Вертепа, у котрых школаші грали роль біблійных персонажув. Сі вертепы ходили селами, колядували за гроші. Учасникув руздвяных вертепув называли бетлегемами.
           У селах бетлегемство не перестало фунгувати и у комуністичеську епоху, коли  из ним бороли ся ги з релігійным фактором. Бетлегемув из радостьов принимали в хыжах, гостили. Айбо  из часом сі невеликі театралізовані выступы погубили начальну красоту и гармонию: у бетлегемы, ги правило, йшли не майліпші школаші, котрі не бояли ся розсердити учителюв вать представителюв власти. Кроме того, ги памнянуло ся, бетлегемув у каждум домі гостили, тому  «акторы» вже у третюй-четвертуй хыжи грали, не майліпше.
           Хотя в пуслідній час гра многых бетлегемськых груп стала ліпшов, а ставленя самых бетлегемув до колядування серйознішым.
           Наводиме єден из многых сценаріюв выступа бетлегемув, якыма хоснувуть ся колядники вже читаво рокув. 
Вертеп 
Бетлегемы:
  Первый Ангел.
  Другый Ангел.
  Пастырь.
  Баба.
  Дідо.
  Циган.
            В хыжу заходять ангелы и співавуть колядку «У Віфлеємі сталася новина». По конченю колядкы єден из ангелув кличе Пастиря. 
     Ангел. Ей, Пастирю, заходи.
              Заходить  Пастирь.
     Пастирь. Пас ягняток я у полі, побзерав на небо: зірка сіяє – майже уже ся Христос рождає.
     Ангел. Ей, Бабо, заходи.
              Заходить Баба.
     Баба. Я вушлива й не вушлива або м пекла (гаряча) ги чорниця. А муй дідо – великый пяниця. Была м вчора в Віфлеємі ся записати: божых діток колисати, камінь лупати, грішным на голову метати.
     Ангел. Ей, Діду, заходи.
               Заходить Дідо.
     Дідо. Йой ты, Бабо. Из тебе така вірна ги из мене пуп, ану лем тихо будь туй. 
Гу, гу, гу, а я Дідо старинькый, много рочкув маву, за то Ісуса Христа всягды узнаву. Анде зірка сіяє, то майже ся Христос рождає.
                Співавуть колядку «Коли Звізда Ясна».                 
    Ангел. Ану, Діду й Бабо, лягайте спати, завтра рано вставати.
                Дідо и Баба лягавуть спати. Звучить колядка «Нова радусть стала».
     Ангел. Діду, вставай, Христос ся родив.
    Дідо. Што, што, когут на пуді бродить.
    Пастирь. Діду, позирай, які на небі зіркы.
    Дідо. Што, што у нашум селі чумплаві (малі)  дівкы.
    Ангел. Ей, цигане, заходи.
               Заходить циган.
    Циган. А я циган молодый, знаву я гадати: дайте мені он ту штучку в ліву ручку, і та штучка без обмана пуйде до мого лівого кармана.
               Циган протягує руку за грушми. Звучить колядка «Вінчуєме, пане газдо». Бетлегемы выходять из хыжи.

Автор: Юрий Шипович

Вместе с вами мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперссылку на источник https://rusinskiimir.ru/, Юрий Шипович, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).

Добавить комментарий

Иконка левого меню