Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Світлоє перо Михайла Чухрана перестало літати, и русинська література понесла тяжку утрату…»

Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Світлоє перо Михайла Чухрана перестало літати, и русинська література понесла тяжку утрату…»

ЧУХРАН ПРИРЕЧЕНЫЙ НА ВІЧНŌСТЬЮИ

Світлоє перо Михайла Чухрана перестало літати, и русинська література понесла тяжку утрату. Недавно, у Корольові, попрощали сьме ся из знаным поетом, чій внесок у културноє богатство нашого нарōду убпстане ся вічным. Но у сись смутный час мы маєме не лише споминати його талант тай літературноє наслїдство, ай сокотити про нього памнять, бо вӯн – єден из симвōлӯв днишньої русинськōй літературы. Не прӯйде много рōкӯв, як имня Чухрана буде асōційовати ся не лише из літературōв, но из русинськōв індентичнōстьов.

Михайло Чухран – не просто имня, исе великый твориць, котрый цїлу свōю літературну путь присятив свōму нарōду. Вӯн быв глубокым мыслитильом, майстром слова, у творах котрого каждый из нас мӯг упознати себе, авадь догадати ся за всōю живōтську ситуацію. Лише Чухран годен быв через фіґлярнї вірші так точно розказати про духōвнӯсть русинського нарōду й за нашоє богатоє културноє наслїдство. Михайло Михайлович прославив ся не лише гумором. У свойих філософськых, соціальных и партіотичных творах Чухран так добре переплітав всякі думаня й смыслы, што тото заставляло нас задумати ся над глубокым звїданьом живота тай дōлї.

Дїля русинського нарōду Чухран быв не лише великым писательом, ай и духōвным дохтором, котрый лічив словом. Його слова гōднї были розкрыти душу, розвеселити, прōбудити у нашых сердцях національну гōрдӯсть тай любōв до рӯднōй зимлї тай бисїды. У каждōму шорику його поезії видїли сьме любōв до свого нарōду, бисїды и културы.

Михайло Чухран, у своюй творчости, фурт пӯдсильовав красный пōдкарпатськый колорит. Кӯлько много написано нарисӯв за Корольово, Сивлюш, за цїлый реґіон історичнōй Уґōчі, што видит ся, ож Михайло Михайлович написав за вшитко. Титан русинського слова заслужив выд нас благодарнōсть за тото, што удопер нам двирі у світ русинськōй літературы тай за старання всокотити цїнну дїдизну нашōї зимлї.

Чухранōву літературну твōрчōсть маєме держати у нашых сердцях тай душах. Не є ачий и єдного города, селища, села Пōдкарпатя, де бы ся не знало за сього великого русина. Тко хōть раз чув, авадь прочитав вірш Чухрана, нараз рōзумів, ож цїннōсть його твōрӯв не лише у майстернӯй літературі, ай у духōвнӯй теплōтї, дарабчикы кōтрōї передавали ся нам выд поета.

Нынї наша цїль – сокотити про нього памнять, передати ї будучным пōкōліням. Памнять про Чухрана має  ся лишати у сердцях людий, а літературна твōрчōсть стати – частьов нашого културного канōну. Най памнять про великого поета служит жерелом пӯдпоры його читачам. Най його слова гōвōрят у сердцях нашых нащадкӯв. Най його поезія, проза, драматурґія надыхає другых русинськых літератōрӯв до літературных шедеврӯв, а русинӯв Пōдкарпатя до кріпленя національнōй індентичности. Дякуєме Чухрану за його титанїчну рōбōту, а памнять про нього буде житии у нашых сердцях.

«Чухран свойив смиртьов приреченый на вічнōсть», – пōвів адде Василь Марōвді. Пӯдписуву ся пӯд каждым словом. Най Михайло Михайлович спочиват, а його твōрчōсть  надале ōсвітлює нам путь у будучнōсть.

Автор: Мигаль Чикивдя член правління СРПЗ

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора произведения Михаил Чикивдя, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Добавить комментарий