Русинский поэт и писатель М. Чикивдя о домах русинов “Кидь позирати на села Боржавськōй долины, та туй хыжі стройили май густо єдну до другōй…”

Русинский поэт и писатель М. Чикивдя о домах русинов “Кидь позирати на села Боржавськōй долины, та туй хыжі стройили май густо єдну до другōй…”

РУСИНСЬКА ХЫЖА (ОБЩЫЙ ОПИС)

   Де жити и што істи – исе  май главнї проблемы, кōтрі были у нашōй чиляди. Давно ся и побирали май часто позад земли тай достатку, ни позирали на любōв. Ищи до того, кōй ся пара побере, та треба было рішити, де ōни будут жити, тай из кōтрōї землі тот живӯт буде. Найліпше было муровати свōю хыжу, бо инак, было читаво проблем. У єднӯй хыжи было много чиляде, та ліпше было мати своє опшаря. Родина пак и помагала. Усі тко чим годен.

  Кидь позирати на села Боржавськōй долины, та туй хыжі стройили май густо єдну до другōй. Ги каже ся: "Хыжа вирь хыжі". Айбо у многых селах были опшаря май розметанї.
  Май главным матеріалом, были валькы тай дерево. Хосновали ся усякі породы древа, в зависмости выд реґіона. Даґде хосновали дуб и бук, а даґде тōпōлю, смереку, авадь ялицю. По Верховинї хыжі вчиненї из ялиць тай смерекы, ни из вон, ни из удну, ни были мащинї и білинї. У горных селах, росколины у стїнах закладовали мохом. А у долинах росколины замащовали черлиницьов. Там уже ( у долинах) были хыжі, де стїны из валькӯв тай тиґлы были. Ōни были шинґлами авадь черепом побита, и из вон тай удну мурник ї ваковав тай білив.

   Тко май мав грōші, та годен быв укрытии хыжу и чирипицьōв, авадь бляхōв. А тко май бідовав, тот крыв сōлōмōв. А пак май пōтӯм крыли и шинглами
  Пувісти треба и за вōзоры, оболокы. Давно ōни были дуже малі, дись пядисят на тридцять цинтӯв, тай ниґда ся ни втваряли. А пак май пōтӯм быв державный розказ: чинити в хыжах возоры, што ся втварявуть, и ни єден, вадь два на вшытку хыжу, ги вто было бывало, ай пōбӯльше. Розказ быв тōму, бо через тото, ож у хыжи было мало світла, ни вітрило ся, бо возоры ся ни утваряли, та было по хыжи читаво ничистоты. А через ничистоты – усякі хвороты.

  Вшидка хижа має три части: ōна сама, сїны и комора.На пӯд лӯтрōв ишли из сїни.  Хыжу муровали так, ōбы из сїний на право до хыжі заходити . У каждӯй хыжи, чим лиш зайти у ний, та у очи май митала ся піч из припічком и из цївкōв. У зимі, дїти тай страші май любили спати на печи, "у лопатках", и на припічку. 

  Дым ишōв до сїний, а из сїний на пӯд. Из пода пō пӯд стріху на двір. На пӯд и клали солонину, котра ся будила выд дыму. А пак ї на літо искладовали у гордовы. 
  За якыйись падамент у хыжи товды нитко й думати ни знав – была чиста зимля у вшыткых хыжах, а поряднї й шіковні газдынї каждōї суботы мастили  удну зимлю начисто замішенōв глинов,выруньовали натоптані ямы, ōсвіжали хыжу.

  Заходилося зō двору у сіны, де из єнного боку была єдна велика комната, а з другого кліть. У кліти стōяли ґелеткы из сыром и молоком. Яка хыжа была удну? Наведу примір из книжкы "Березникы у давнину…", де описано, што было удну у березницькӯй хыжи.
 Тоды у хыжи быв пōдошōв. У углови стōяла велика піч, на у якӯй ґаздыні пекли хліб, а на шпорі варили істи. Звирьхы на кутови (печи) спали люде. Пӯд вызором стōяла велика лада. На нїй были дві покрышкы и там ся хранило цуря, а звирьхы на ладі сидїли. Из другого боку, коло вызора стōяла широка лавиця. Коло лавицї и коло лады,  стōяв великый стӯл из великōв тяжкōв крышкōв. Крышка выдкрывалася, а там клали хліб, молоко, рōплянку, блюдята и деривляні ложкы. 

  Пōд стїнōв стōяла пōстїль. У постели ни было матрацӯв, вмісто них было сїно. Вер сїна стилився вōвняный покрōвиць, а звирьхы -  біла ткана верета. Пōстіль была высока и пӯд нив были ягнята. Кōй покōтятся ягнята и были морозы, ґазды фурт несли іх до хыжі.
   На стїнах были Божі образы и глинянї тарілкы. Ищи были спіцяльнї вырізы из дерева, де вішали ложкы. Коло двери, у закутї, стōяла лавичка. На нїй стōяли відра из вōдōв и бляшка. Пӯд нив были банякы. Серед хыжі, на ґеренді,  вісїла лампа.

  Стайню правили близько до хыжі, обы усьо на очах было тай, ōбы у зимі легше худōбу годовати. На многых містах стайню май ближе ид путьови кладут, а  хыжу май удну, у двӯрцьови. Стайнї были тіснї, ōбы у зимі тепло было маржинї. Правили и кучу виням ( выхӯд на двӯр). У дакотрых реґіонах на булі чинили рупы, а даґде пӯвницї.

Автор: Мигаль Чикивдя 2021 год

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора произведения Михаил Чикивдя, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Left Menu Icon