Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Маєме нынї такі реалії, ож русинськōму автōру з Подкарпатя дуже тяжко выдасти книжку…»

Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Маєме нынї такі реалії, ож русинськōму автōру з Подкарпатя дуже тяжко выдасти книжку…»

Маєме нынї такі реалії, ож русинськōму автōру з Подкарпатя дуже тяжко выдасти книжку. Усяды, де живут карпатські русины, у Карпатськȳй Руси тай діаспорї, они сут вызнанї, на державнōму уровни сокотит ся їх бисїда. Усяды, лише ни в Украйинї, в кōтру входит Подкарпатя як Закарпатська область. Хōть у 2007. рōцї Закарпатська обласна рада и вызнала національнōсть «русин/русинка», айбо хȳсна до днешного дне з того ни маєме. Хōть мало тото быти инако.

Украйинська власть іґнорує русинȳв. Ліпше їм ни видїти, ож є проблема пиля русинського звіданя, ож треба дȳйти кōмпрōміса з карпаторусинськым народом. И вшиткі хыбы пропадут навхтема! Айбо кидь Украйина иде до ЄС, та вызнаня нашого народа буде! Буде, як на другых нашых національных землях: у Лемковинї, Пряшȳвщинї, Марамуреші, у діаспорї на Балканах, у Хорватії и Сербії, у діаспорї в Мадярщинї, Чехії тай Сївернȳй Америцї.

Мусїв им сяк зачати, убы сьме ся рōзуміли у данȳй проблематицї. У тых державах, де вызнанї карпаторусины, они мавут пȳдпōру. Тōму русинські авторы Мадярщины ци Словакії мавут мōжнōсть выдавати книгы за державный рахунок через свōї русинські орґанізації, общества, авадь ищи якōсь. Выдавут ся книгы панонськых русинȳв, пряшȳвськых руснакȳв, русинȳв из Мадярщины – исе є дуже добре. Бо істōрія тай публіцистика, научна тай красна русинська література выдає ся выдносно великым тиражом и ширит ся світом.

Но што маєме типирь на Подкарпатю? Пōвім нараз, русинська бисїда туй ни заказана – она просто ни є вызнана на державнōму уровни. По-нашōму мож писати и выдавати книжкы – айбо проблема, ож за свȳй рахунок. Май велика хыба, котра ся дōтулят до русинського автора, ож держава и кōпіку ни дасть на выданя книг. Державных ґрантȳв дїля карпаторусинȳв ни є ниякых. Ги выняток быв хыба Юрій Чōрі, кōтрōму Закарпатська обласна рада выдїлила грōші на выданя двох тōмȳв русинсько-руського словника.

Русинські писатилї ни гōднї ся надїяти на контракт из якымись выдаватильством, де бы їм напечатали книжку и ширили у кола читачȳв. Сяк и ни є надїї на якусь фінансōву выгōду из продажу книг [зазн. ред.:Выдавательство RLS принимать рукописы уд заінтересованых авторув].

Мало напишу й за выдаватильства, кōтрі сут у нашōму краю. Май извістнї из них – тото выдаватильство Падяка, де печатало ся читаво матеріалȳв по-русинськы, тай выдаватильство Пōвча, через котроє тоже прȳйшло читаво автōрȳв-руснакȳв. Сут ищи й дрȳбнї выдавництва (ги «Лірика» у Тячōві), де ся гōднї оглашати русинські поеты и писатилї.

Курто кажучи, печатати ся єґде, из сим проблем ни є. Лиш є нюанс, дуже банальный. Убы штōсь выдасти, треба грōші. В зависимости выд тиража тай типу роботы цїна буде инака. Много чого зависит и выд выдаватиля – напримір, датко ни буде хōтїти выдавати малым тиражом. Треба усьо уточньовати, вникати у каждый нюанс. Айбо догорити ся мож, хыб из сим ни є. Но пōвтōрю, на усьо треба грōші, тай нималі.

Дакōтрі наші хранитилї слова выдавут свōї книжкы великым тиражом, а дакōтрі дуже малым. Из сього тоже мают проблему, бо у кого много книжок, та з часом уже ни знає, де їх дїти, а у кого мало – наскоро му ся усї книжкы розыйдут, хыба ся лиш єдна сōбі убстане.

Мало тко годен сам выдасти книжку. Бōгу дяковати, ож сут поряднї люди, меценаты, на котрых ся й держит печатана русинська література. Ни знати, як бы было без тых патріōтȳв, цїнитилюв прадїдȳвського слова, што надавут фінансōву пȳдпōру русинськым писатилям Подкарпатя. Видит ми ся, ож дале інтернета руснацька поезія тай проза бы ни пȳшла. Тōму маєме вшиткі подяковати русинськым меценатам, кōтрі помагают, дают свōї грōші на выданя книг. Я, ги автор, добре знаю, яка є важна пōмȳч сих честуємых людий, за што їм дуже дякуву ни лише за себе, ай за каждого другого руснацького літератора.

А ци треба нам, карпаторусинськым писатилям, поетам, прозаїкам, старати ся заробити на свойих творах? Мушу написати своє думаня за йсю проблему. Видит ми ся, ож русинськым авторам спершу треба думати за розвȳй русинськōй літературы, а пак уже за фінансōву выгōду. Нам у Подкарпатю література фінансȳв ни принесе. Ясно, ож датко бы хōтїв, кидь уже выдав книжку, та пак продавати, убы штōсь мати. Айбо строго кажучи, тых гроши з продажу книжок ни буде и на хлїб. Тото дрȳбнї кōпікы. Из літературнōй твōрьбы ни проживеш. Убы продавати книгы, та треба ся договорити из якымись бōвтом, книгарньōв, де бы ся могли продасти. Договорити ся даколи й тяжко, бо ни усяды хōтят продавати «сепаратистичну» літературу.

Пак мусай орґанізōвовати презентації в усякых містах, де бы люди приходили пōслухати автора, а пак у кȳнци купили си книжку з автоґрафом. На дїлї тото грōші ни принесе, навборот, – автор ся выкільтує на орґанізацію, а ни заробит. Май ліпше продавати через інтернет – приміром, зробити ōбяву на свōюй стōрȳнцї про продажу книжкы, убы люди писали, кидь хōтїли бы си ї купити. Айбо и сяк много ни заробиш.

Тямлю, як на фестивалї русинськōй културы єден русинськый поет, богужаль покойный, пȳдходив до многых людий и просив купити книжку. Люди на нього лиш позирали, ги на тумана. Тоды так и єдну книжку ни продав. Сякі реалії. Кōмусь шкода дасти и тоты сорок гривнюв, най бы хōть у книжцї быв прекрасный історичный матеріал авадь красна поезія. Тоды на нього были й выступили, ож чōму вȳн хоче заробити на книжках, ож пȳдлый из нього патріот…

Лїпше нам, русинськым авторам, кōй выдаєме книжкы, та старати ся так, убы чим май бȳльше людий мало дōступ до нашых матеріалȳв.Тай айно – тото вшитко робити задирь. Такый світ настав, ож люди ни дуже хōтят куповати книжкы, а треба русинськоє слово ширити межи люди. Треба свōї книгы роздавати, дарити достойным людьом – цїнитилям, хранитилям рȳдного. Дарити треба у школы, бібліотекы, де лиш мож, но май лїпше, пōвтōрю, достойным людьом, котрым буде на хосен читаня русинськōй літературы.

Кидь тираж великый, та мож май роздасти, подаровати, ипен тым ни журити ся, айбо кидь тираж дуже малый, та спершу треба файно думати, у чії рукы подарити свōю книгу. Знаючи, ож много з нас выдає книжкы малым тиражом, треба робити й електрōннї версії каждōй свōї книжкы, та давати ї у выдкрытый дōступ. Тото може быти хōть якый інтернет-ресурс. Приміром може быти моя стōрȳнка на сайтї ІSSUU, авадь М. Капраля на Academia.  Дуже красный сайт у вже покойного Ивана Петровція, де зобраный великый дараб творчества Великого Русина. Ни мож забывати и за Русинськый портал, де є доста великоє число книжок у Книговници.

Нам треба рōзуміти велику важнōсть електроннōй версії пиля напечатанōй книгы. Електронна книга годна ся хранити на любых ґаджетах, годна быти загружена на усякі інтернет-ресурсы, што выдкрыват дōступ великōму числу читачȳв. Ньит, електронні авадь аудіокнигы ни мавут замінити папірьові. Айбо треба ся просто адаптовати до днешных реалій – та мати як напечатаный матеріал, так и електронный формат. Тоды будеме знати набизȳвне, што книжка ся сохранит. Ни мало є авторȳв, чії книжкы ся розыйшли, а до типирь ни годен ся найти хōть єден екземпляр.  Ищи єден плюс, ож хōть тко у інтернитї годен читати авадь скачати си електрōнну книжку, кидь папірьові уже ся розыйшли.

На останок напишу, ож русинські авторы на свойих книгах ни зарōблят, мусай мати си пиля свого творчества постоянну рōбōту. Датко си думат, ож маєме на сьому грōші, айбо тото ни так. Пōвтōрю, ож нам, прозаїкам, поетам, драматурґам треба адаптовати ся до днешного часу, робити так, убы чим май много людий мало дōступ до нашых матеріалȳв. Лиш так буде ся ширити русинська література, так всокотиме рȳдноє слово.


Выдавательство RLS и дале принимать рукописы, готові на редакцію. Береме на ся келтункы на выданя и ширеня книгы. Авторы выбраных творув дустануть оплату наперед и комісію з проданых дарабув.

Автор: Михаил Чикивдя 8 января 2022 год

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора произведения Михаил Чикивдя, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Добавить комментарий

Иконка левого меню