ПІВСВІТУ У ВОЛОССІ Дозволь мені довго, довго вдихати запах твого волосся, поринати в нього обличчям, як спраглий поринає в джерельну воду; дозволь, наче напарфуменою хусткою, я волоссям помахаю твоїм і в повітрі застиглім рій споминів розворушу. Якби могла ти знати все, що бачу я! Усе, що відчуваю я! Усе, що чую я у волоссі твоїм! В його пахощі душа моя впливає, як впливають душі деяких людей в моря музики. У волоссі твоїм живе мрія, сповнена вітрил і щогл; у волоссі твоїм коливаються моря неозорі, і їх мусони відносять мене у краї чарівні, де простір і блакитніший, і глибший, де в повітрі щедро розлито невимовні пахощі плодів, листя і шкіри людської. У океані твого волосся я бачу порт, що вирує співами задумливими й сумовитими, що повниться могутніми мужчинами всіх націй і кораблями всіх гатунків, вишукані й незрозумілі образи яких даленіють на тлі неозорого неба, яке струмує вічною спекотою. У пестощах твого волосся віднаходжу я знемогу тих довгих годин, що їх проведено на дивані в каюті прекрасного корабля під заколисуюче, безперервне погойдування у вечірнім порту, коли горщики з квітами і глечики з чарівною водою розливали несказанну свіжість. З жагучого полум’я твого волосся я вдихаю пахощі тютюну, змішаного з опієм і цукром; з ночі твого волосся мене осяює нескінченність тропічної блакиті, на пухнастих берегах твого волосся я п’янію од змішаних запахів смоли, мускусу й кокосового масла. Дозволь мені довго кусати коси твої, важкі й чорні. Коли я покусую твоє пружне й нескірне волосся, мені здається, що я їм спомини. Автор: Иван Петровций
Вместе с вами мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперактивную ссылку на источник https://rusinskiimir.ru/ и автора Иван Петровций, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.
