СПÜВАНКА ЗА СВАЛЬБУ Най згорять корчмы всї, виндиглüв прапав бы - Вто, на мою душу, хлопцї, дуригрüш. Я майбüлше в свiтї люблю нашу свальбу - Свальбовав бым каждый динь и кажду нüч. Гатї набiглюву и напорфiнуву, Вббрытваву ся, вммыву ся, майшлик на ся взьму, И за семый хüтарь смiло повандруву Через дощ ци спеку, через писсью тьму. А коли на свальбу прийду ци приїду, Файно ся розникаву звонка и удну, И товды знайомым - родичам, сусїдам - Радити лем файноє й розумноє пüчну: - Уйно Юльчо, ни крутїть гузицив - Гузиця ни виртула, а вы ни йироплан. Никайте як ипно играть молодиця, Як нив файно дрылять мынкавый Иван. - Тьüтко Анцьо, вы так швыдко йграли, Што сьте й ни учули як ся гумi врвав - Бiлi будюговы нагло з вас упали, И ваш цїмбор радо в кал йих затоптав. - Стрыйно Марьо, нащо сьте змiшали Палинку из пивом, пиво из вином - Вы пуд городину в штось мняккоє впали, Думали сьте - парна, а тото - гüно. - Маточко Олено, що ся з вами стало, Вы вже скоро баба, а щи вас кортить: Вшытко сьте з ся платя в быля пометали, А ни в кого з хлопцьüв нич и ни стойить. - Уйку Митре, де такоє чули - В танцї дьüвку держите вы за голїнкы!.. Треба вбы сьте, бiдну, вд собi убернули, Бо перед у ниї там є, де - цицькы. - Стрыю Йване, треба на вас тычку - Вы туй нашу файту ни ганьбiть! - Спрячте скоро в гатї вашу бiлу гычку, И на молодицю бiмбов ни дрочїть. Молодый напив ся, што встати ни вартый - Лем очима клїпать, ниваловшный нич. Сїв на свальбi йграти з хлопцями у карты, И прокартяв свою перву брачну нüч. Молода у карты йграти ни мiшала Ани молодому, ани лынгарям - Лем тирпiла чесно, й чесно дочикала Замашного, файного, товстого бiгаря. Никаву на свальбу вже котру годину, Коли ткось из хлопцьüв д минї пудыйшов, Сунув ми у рукы замашну павзину, И вповiв обым на улицю ишов. Бо з села сусїцького хлопцї ся сходили, Й - хотять туй играти... Та мы тко єсьме?!.. Адде в них на свальбi нас они побили, Мы за вто ушытко типир йим уддаме. Туй минї в жолудку штось ся закрутило, Щи м на бiду близько вд молодым стояв. Иппен молодиця за рукав ня ймила - Думав им, ош перну, айно - я ся всрав. Молода ся верла в рукы молодому, Я пустив павзину, й - гет дольü путьом!- Нашто минi свальба?! - Йду до свого дому, Дома ся убмыву, й буду лигiньом! Автор: Иван Петровций
Вместе с вами мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/ и автора Иван Петровций, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.


