СПÜВАНКА ЗА СЛОВО Кой раны сердечні сирüт и вдüвІсть вкрайинська мова прокысла, Русинам треба русинськых слüв, Што повні русинського смысла. Русинськоє слово ріже, ги нüж, И пестить, ги листик ружі. Лем слово єдно по русинськы вповішЙ ставуть русины май дужі. Бо кіть матріял дїла стройкы береш -Камінь, цїмент вать слово: Камінь розпаде ся, цїмент умре, Вічно живе лем - слово! Слово, ги оболок, ни розüбєш, И з папіря го ни стерти - Наша душа вже лем в слові живе, Дух наш у слові безсмертный! Цїмборе, брате мüй, мы - ковдошня, Такыми нас чинить Вкрайина: Украйиниць землю уд нас удняв, В державу нас свою задвинув. Сїді сьме, вирсні сьме, ци - молоді, Всї сьме в єдному болотї. Ищи в сьüв страшнüв протылюцкüв бідї Затыкать нам вкрайиниць рота. Лем слово взяти вд нас ни годен прийшляк, Вто, што в коломыйцї тріпоче, Ото, што вповів го Духнович, Митрак, Што нам кураговльов высочить. Я словом русинськым прийшляцтво прокляв, И динь серенчливый прославив: Є в слові русинському наша земля, Є в ньому и наша держава. Є в слові прийдешных часüв серенча, Є радüсть русинського чуда - В русинському слові свüй край величайИ завтрашнüй динь у тя буде! Автор: Иван Петровций Ужгород
Вместе с вами мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперактивную ссылку на источник https://rusinskiimir.ru/ и автора Иван Петровций, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.
