Русинский поэт И. Петровций «Кой раны сердечні сирüт и вдüвІсть, вкрайинська мова прокысла, Русинам треба русинськых слüв…»

Русинский поэт И. Петровций «Кой раны сердечні сирüт и вдüвІсть, вкрайинська мова прокысла, Русинам треба русинськых слüв…»

СПÜВАНКА ЗА СЛОВО

Кой раны сердечні сирüт и вдüвІсть вкрайинська мова прокысла,
Русинам треба русинськых слüв,
Што повні русинського смысла.

Русинськоє слово ріже, ги нüж,
И пестить, ги листик ружі.
Лем слово єдно по русинськы вповішЙ ставуть русины май дужі.

Бо кіть матріял дїла стройкы береш -Камінь, цїмент вать слово:
Камінь розпаде ся, цїмент умре,
Вічно живе лем - слово!

Слово, ги оболок, ни розüбєш,
И з папіря го ни стерти - 
Наша душа вже лем в слові живе,
Дух наш у слові безсмертный!

Цїмборе, брате мüй, мы - ковдошня,
Такыми нас чинить Вкрайина:
Украйиниць землю уд нас удняв,
В державу нас свою задвинув.

Сїді сьме, вирсні сьме, ци - молоді,
Всї сьме в єдному болотї.
Ищи в сьüв страшнüв протылюцкüв бідї
Затыкать нам вкрайиниць рота.

Лем слово взяти вд нас ни годен прийшляк,
Вто, што в коломыйцї тріпоче,
Ото, што вповів го Духнович, Митрак,
Што нам кураговльов высочить.

Я словом русинськым прийшляцтво прокляв,
И динь серенчливый прославив:
Є в слові русинському наша земля,
Є в ньому и наша держава.

Є в слові прийдешных часüв серенча,
Є радüсть русинського чуда -
В русинському слові свüй край величайИ завтрашнüй динь у тя буде!

Автор: Иван Петровций Ужгород

Вместе с вами мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперактивную ссылку на источник https://rusinskiimir.ru/  и автора Иван Петровций, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Добавить комментарий

Иконка левого меню