Русинский поэт И. Петровций «Даколи много чиляди жило по горах, по самотах. Так ся зачинали Лазы над Осойом…»

Русинский поэт И. Петровций «Даколи много чиляди жило по горах, по самотах. Так ся зачинали Лазы над Осойом…»

   Даколи много чиляди жило по горах, по самотах. Так ся зачинали Лазы над Осойом.

  Лазяне мали хыжі доста наодалїк єден уд другого, головным дїла каждої сімї было вбы ся найшло хоть штось веричи в рот.

  Гикой истинні дїти дикої природы, ни до церкви, ни до ошколы ни ходили.
  Лазяни мали чудні, а укому чиляднику й многоговорячї назывкы, бо збüлшого знали єден за єдного по назывках, а ни по тому як ся пише.

  За многоє годна вповісти назывка Курізайло, што и дниська у товмачіню из сіцілійського дїалекта означає – найманый убивця, кілер. Майже ош много біды на Сіцілійи начинив тот Курізайло, кить ся навхтема спрятав у лазянськых горах над Осойом!

  Мож бы изслїдовати й назывкы Багий, Бынцак, Гезо, Грего, Лецо, Лоповка, Нюма, Пінкус, Серена, Фоца, Халіла, Чампаш, Чофла, Чутрыс, Чяляп.., та ймак ни знати, ош куды бы сьме из сим уйшли, лем пунтошно знаву, ош ни на Вкрайину.

  Лазяне, горяни были дуже удмінныма уд долинян такый из свого села. Бо часто спüвали:

  В горах им ся вродив -
  Пташкы ми спüвали.
  У долину м зыйшов –
  Всі ся з ня сміяли…

  Аттак у высмівованю єдного другым и минав ушыткый живüт як у лазян, так у долинян, як у май заможных, так у домак сигіняшных.

  Иппен треба вповісти, ош сигіняшні жоны ся держали май чистотно, гикой заможні, хоть робили тяжко, обы ужити, як як єдны, так другі.

  Май головноє было – ідїня. Русин казав сынови: ”Хоть на горбі, лем обы в торбі !”, авать: ”Хоть голый о цїлüв днинї, лем обы істи было в тайстринї!”.

  Худобный мусїв заможному притаковати.

  Раз файно загаздованый Дийнеш Лоповка у корчмі фест упив, и розказовав: “Но, та на мою душу, мав им за зиму у чури жилїзні бороны, а типирькы на ярь иду, и што, людкове, вижу !?.. Обым издох, ци м такого чекав: вшыткы мої бороны за зиму мыши домак изгрызли !..”.

  А худобны нич до притакувуть: ”Тать пак так оно, так, бо кить чоловік ни приздрить, та вты мыши й жилїзо домак погрызуть !...”.

"Бумбурішкы"

Автор: Иван Петровций

Вместе с вами мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперактивную ссылку на источник https://rusinskiimir.ru/  и автора Иван Петровций, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Left Menu Icon