Русинский поэт из Ватикана Петьо Береш «Iдучи‌ путьо‌м на Ку‌ка, стрi‌ла ми ся стара хы‌жка. Дēрēвля‌на, ши‌нґльов кры‌та ма‌ло згорблена, сара‌ка…»

Русинский поэт из Ватикана Петьо Береш «Iдучи‌ путьо‌м на Ку‌ка, стрi‌ла ми ся стара хы‌жка. Дēрēвля‌на, ши‌нґльов кры‌та ма‌ло згорблена, сара‌ка…»

Ода русинськӱв хыжцi

НА КУКА

I .
Iдучи‌ путьо‌м на Ку‌ка,
стрi‌ла ми ся стара хы‌жка.
Дēрēвля‌на, ши‌нґльов кры‌та,
ма‌ло згорблена, сара‌ка,
айбо зрадуйе вна мӱцно,
сēрдце каждого русна‌ка.

II.
Ста‌вим. Сперимся на бука.
Позира‌ву я на нēi.
Што за чунна сила у'тôбi ?
Педик и дома‌к пiцi‌цькась,
айбось дала‌ сьôму‌ Свiту,
Нашу бē‌сiду русинську.

III.
Позира‌ву я на ньу.
На‌гле, ги-бы у кiно‌ви,
раз, и га‌дков я пôлēтiв, за iсi висôкi го‌ри…
Ви‌жу Ба‌бчину я хы‌жу, пиля по‌тока в сēло‌ви:
ла‌ду, кре‌денц, стӱл дубо‌вый – што, ги да‌вно,
зби‌рать файту всю уйе‌нно в ракашо‌ви...

IV.
Ниґда я ни буду знати,
чiя тота‌ хы‌жа бы‌ла,
айбо стя‌гим, iз ся ка‌лап.
Вдя‌чно'м помолився Бô‌гу,
за сись спо‌минок соло‌дкый;
и за того, ко поклав йi; и про кого вна служила.

V.
Слызу утру. Вô‌зьму зась бiґа‌рь у рукы.
Пēрēхре‌щуся и ру‌шу, дале я гурi‌ на Кука....
Каждый з нас мать “свого кука", (гурi котрим бы му лiзти),
айбо мусай щий тями‌ти, чiй'им сын и чiй онука!
Йсi хыжi‌ старi‌ по селах, вто ги ла‌мпашi Народа,
што нам Старшина‌ лишила, вбы сьме ни забы‌ли ро‌да.

P.S.:
Сокоти свойе ! Кӱ‌лько бысь ни ходив по Свiтови, лiпшого ги "Нашойе" ни‌ґда шуга ни найдеш, бо оно Ти кôрiня!

Автор: Петро Береш 24.03.2020 г.

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперссылку на источник https://rusinskiimir.ru/  и автора произведенияПитьо Береш в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Left Menu Icon