ПИСЬМО МАТЕРИ Ци живі'сьте, мої любі мамко? Няньо як? Кланявуся йому! Най над вашов хижков каждый рано Куряться з яловых дров дымы. Пишуть ми, ож вам в ночи не спиться, Пудлий сон вам давить душу знов. Вам ся снить, ож з мене злі п'яниці В корчмі цідять в лавор з сирця кров. Што за сны? За што вам ся покута? Лем коби од них вас Господь спас. Не такий я вже страшний планіта Бым умер не відівши всіх вас. Я остався люблячов дітинов, І навхтема думку мав єдну, Про того як ви казали: "Сину, При біді вертайся гет думу." Я ся верну, мої любі мамко, Як в яри розквітне старый сад. Лем уже ня не зганяйте рано, Як колись, як много літ назад. Бо тото што вмерло - не збудити, Што'м задумав - мало ся вдало. Много бід і горя пережыти Мені без вас ся в світі довело. І уже не вчіть ня ся молити, Бо старому вертаня не є. ? Я і так вас буду всіх любити Доки вічна тьма ня не пов'є. І порвіть думок тяжких тых друтя Я вас прошу, мамко, знов і знов. Не ходіть так часто на розпутя. Вбы ся скорше стрітити зо мнов. Автор: Иван Ситар "Русинська Єсения" 2015 год
Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперактивную ссылку на источник https://rusinskiimir.ru/ и автора произведения Иван Ситар в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.