Русинский поэт Иван Гарастей (Іван Буштинськый) «Я в катунах тягнув свою лямку, двадцять першый мині миновав. Телеґрама! И я свою мамку…»

Русинский поэт Иван Гарастей (Іван Буштинськый) «Я в катунах тягнув свою лямку, двадцять першый мині миновав. Телеґрама! И я свою мамку…»

3 августа – 12 септембра 1993г. Буштино – Полтава. Иван Буштинськый (Иван Гарастей), майор запаса, член Полтавської спілкы літератору.

Я ПРИЙШОВ ИД ВАМ МАМКО

Я в катунах тягнув свою лямку,
Двадцять першый мині миновав.
Телеґрама! И я свою мамку,
В руднум Буштині, туй, поховав…
Я прийшов ид Вам, мамко, из світа,
Тишина коло Вас, як ниґде…

Я – ще в агусті куртого літа,
Но вже чую: септембер иде.
Вы в катуне мене провожали…
Як настав нам прощатися час,
Мині серце слова розрывали:
«Ци ще стрітимся, сынку, хоть раз…?»
Мы ся сТрітили: Вы – в деревищі.

Тямлю, збіглося ціле село…
Темна буря так плеще – онь свище!
– Не в потылицю лупит – в чоло…
Як Вы, мамочко, туй спочиваєте?..
Я Вас звідаю – Вы мовчите…
Я прийшов – ба ци Вы тото знаєте?..
Як на світі на тум жиєте?..

Я слова Ваші фурт споминаю:
«Як одслужиш, вертайся сюды,
Бо такої, як в рудному краю,
Ты нигде ся не напєш воды?..
Бог якого дарує нам віка –
Най чилядник такым дорожит.

Вже и старша сестричка Маріка,
З чулувіком туй тоже лежит,
Другый зять Вам чинив йсю оградку…
Першым лишився вун суєты…
Носят внукы типирь по порядку,
На чотыри могилкы цвіты…

Тямлю, мамко, як Вы ми казали:
«Де бысь, сынку, у світі не быв, -
Хоть паны нам його й не признали, 
Абісь рудный язык не забыв».
Кулько жити на світі я буду,
Материнськый язык не забуду.
И тоты Ваші мудрі слова.

Свою азбуку гія бы мати,
Ися графіка явно грішит:
Не бирує она передати –
Як русинськый язык наш звучит.
В п'ятдисят и чотыри годочкы –
Так Вы рано у зимню лягли…

Изо мнов, мамко, туй два сыночкы,
Попровідати бабку прийшли.
И на серци така ми обіда:
Діточок обыймає журба,
Што не виділи бабку и діда,
Што така їх, саракых, судьба.
Мамко…встаньте… кажіт штось… хоть мало…

Изваріт ми… мелайный токан…
Ріпу смажте… як ранше, бывало…
Сын…вернувся з катун…Ваш Иван.
Я прийшов ид Вам, мамко, из світа,
Супокуйно туй так, як ниґде,
Я – ще в августі свойого літа,
Но вже чую: септембер иде.

Автор: Иван Гарастей (Іван Буштинськый) 

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора Иван Гарастей (Іван Буштинськый)  в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Материалы для публикации и фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Left Menu Icon