ГРІШНОЄ ВИНОБРАНЯ
Лі́то сво́є одтрубі́ло,
Пришки́нтала ốсінь смі́ло.
Ту септе́мбер вжек дôбі́гать,
Со́нце спа́ти ско́рше лі́гать.
Запали́лося вино́.
В Кра́ю зна́вуть се давно́:
Студено́ у но́ги бốсі,
То вино́браня на нốсі.
Чốрні гре́зники звиса́вуть,
Лу́ґôші ся прогина́вуть.
Дôщ грими́ть, хôть ’го не тре́ба,
Хма́рнося, не ви́дко не́ба.
Вино́ бра́ти уже́к ча́с,
Бо обсы́плеся раз-ра́з.
Цілы́й ты́ждень дôщ сипі́в,
Мириґу́є, удурі́в.
Став на час – вино́ бы бра́ти,
Всти́гнути, не просвиста́ти.
Петро́ гốйкать на жону́:
Поможи́ лем, пôй, ану́.
Я брыва́ву, ты в гôрду́в.
У робо́ту ю убу́в.
Ла́зиво напарова́в,
Клю́чку ай відро́ узя́в.
Гре́зники в відро́ паку́є,
Дốкі не паде́ – пілу́є.
Ві́дра Ма́йря одбира́є,
У гôрду́в та́куй зсипа́є.
Межи́ тым дулу́ позе́рать,
До́ґде бу́мбульки зазбе́рать.
Вшы́тко бốло бы дубрі́,
Лем неді́ля на двôрі́.
Слу́жба нись, роби́ти грі́х,
Забốв Петро́, гі на смі́х.
Розхві́лилося – вун пілу́є,
В календа́рь не фідялу́є.
Та гі ма́лфа Петро́ лі́зать,
Ка́ждый гре́зничок досі́гать.
Лем боло́то у двôрі́,
Петро́ тя́гнеся гурі́…
Ла́зиво ся розчахну́ло,
Схốвзлося і потягну́ло
Сегіни́ска та гі ка́мінь.
Гри́мнув в зи́млю. Ачи́й а́мінь?
З ла́зивом ся переплю́х,
Чилядни́к бы так не лю́г.
Ма́йря та гі пес завы́ла,
За топа́нку ’го іми́ла…
Реве́ ме́нтивка, вжек ту́ є,
До́хтор шу́пать, марію́є.
У неді́лю на рôбốті,
Не в сухốму, а в бôлốті.
Пы́тать та гі молоди́цю
Петра́ всяды, ще й гузи́цю.
Гурі́ вốчі закоти́в,
Ка́же: Ре́бра ’сь уломи́в.
В бо́лницю тя веземе́,
Бо ту ра́ду не даме́.
З шốфером Петра́ на нốші,
В жеб заби́в од Ма́йрі грốші.
Ту Петро́ якốсь ôжы́в,
Не реве́, гібы́ го би́в.
Вжек на но́шах жоні́ гốйкать:
Потôпчи́! А тота́ йốйкать.
Розолльи́ мушт у бôчки́,
Лем не бий там затічки́.
Петро ще штôсь говори́в,
Шốфер пе́далу здави́в
І у ва́риш погримі́ли,
Ри́нґіль ві́діти хôті́ли.
Ри́нґіль дохтора́м вказа́в –
Петро́ ре́бра полама́в.
Гру́ди фа́чликом б’яза́ли,
І лежа́ти розказа́ли.
Та гі хрест, се́ґинь, лежи́ть,
Не рычи́ть, лем моркони́ть.
Не кине́ся, ле́два ды́хать,
Бо́йиться, ош уже́ зды́хать.
…До́ма за сьись час, в село́ви,
По слиза́х і по плачо́ви.
Ма́йря бо́са, од боло́та,
Скốчила в гôрду́в із пло́та.
Потопта́ла, поміси́ла,
Та́куй но́ги в му́шті змы́ла.
Фрац з болотом. Як Петро́?
Не дай Бог, вломи́в ребро́.
У бôчки́ мушт націди́ла,
Што Петро́ каза́в забы́ла.
Запліши́ла чуп в бôчки́,
Тічу́ть вốчі гі свічки́.
Бо у бо́лници ґазда́,
Се́рце жаль гризе́, біда́.
На коло́діцю пивни́цю,
У хліві́ замкла́ тели́цю.
Перебра́лася, пілу́є
Зна́ти, як ґазда́ ся чу́є.
…За два ты́жні Петро́ до́ма,
Што ново́го ту, до гро́ма?
Пе́ршым ді́лом до пивні́ці,
Гі леґі́нь до молоді́ці.
Зачи́м две́рі утвори́в,
Та гіби́ ’го зачміли́в.
Ốбручі з бочо́к зорва́ло,
По пивни́ци розмета́ло.
Шы́бнуло у нус квасны́м,
Вина́ мо́ре спе́ред ни́м.
У те́плому вино́ ки́сло,
Чуп не пу́щать. Як прити́сло…
Бôчки́ та́куй розорва́ло,
А вино́ ся розолля́ло.
В бо́лници вôлі́в уме́рти,
Ві́діти се – гốрше ’д сме́рти.
Би́сіду ’му одняло́,
Рốзум та́куй поплело́.
Шлю́пкать, се́ґинь, по вино́ви,
Убернốвся гріх Петро́ви.
У неді́лю гріх роби́ти,
Бо ся ма́єме моли́ти.
Согріши́в’ісь – ка́ра при́йде,
Бог не з па́ліцьов нады́йде.
Автор: Володимир Рошко
Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперссылку на автора; Володимир Рошко https://rusinskiimir.ru/ в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.
