Русинский интернет с М. Кушницким «Як дниська жиє руснацькый інтернет…»

Русинский интернет с М. Кушницким «Як дниська жиє руснацькый інтернет…»

Як дниська жиє руснацькый інтернет? Не привиділо вам ся – на днись ото вже читавый пласт усячиного, за што вам и хочу розказати.

Як сьме прийшли в інтернет?

Гадаю си, ож бӯлшина читателю̄в мала доста похожі перві скушености з інтернетом. Про мене тото была середина 2000-х рокӯв, кой доступ до інтернета ся появив у містному «компютерному кафе». Дас у тот такой час появив ся ай мобілный телефон, котрый бировав удкрыти дашто малинькоє. Но в тот час за нашу бисїду в інтернетови и думати было нїшто! Айно, пораз мож было дашто написати по-нашому межи свойими, у приватных переписках – айбо даякый контент по-нашому на інтернетови найти не мож было домак.

Посправдї хоть дашто по-русинськы зачало ся продуковати ужек у рокох 2007–2010. Розросли ся соціалні сїтї, многым бӯлше чиляди стали їх актівно, такой каждоденно хосновати. Никали там майбӯлш дашто по-російськы (кидь не знав ись по-анґліцькы) – даже по-украйинськы ся дашто трафляло дуже нечасто. Кроме як державні сайты, мало тко й мав украйинськый інтерфейс, уже не кажучи за контент.

Ясноє дїло, первый контент по-русинськы быв не дуже серйозным – майбӯлш фіґлї, котрі ся тоже шырили лиш помежи свойими, тко їх мӯг порозуміти. Но тай вірші! Проза ся часто товмачила другыма языками, но стих мусїв быти у свою̄в «рӯднӯв» формі, бо инчак из нього не было хӯсна. Сякый тіп контента ся провадит ай до днись.

Мож спомнити, ож на фонї бума популарности соцїалных сїтю̄в появив ся быв щи сайт «цімбор.нет», на котрому вшытко было май по-нашому – «рокаші», «цімборы», тай такоє всякоє. Не позиравучи на тото, ож сайт ся ниґда не позиціоновав, гикой русинськый, исе быв ачий первый серйозный вебсайт, што мав локалізацію по-нашому (у тот самый vkontakte дӯйшла многым май потому).

Помежи сайтами, котрі понукали серйозный контент по-русинськы, зачати ачий вартує з Вікіпедії, котра дӯстала офіціалну локалізацію по-русинськы. Сайт rue.wikipedia.org быв запущеный 23. януара 2011 – ужек бȳлш ги 11 рокӯв назад. Так си гадаву, його мож раховати зачатком «русинського інтернета», де наша бисїда вже была не лиш «фіґльов» авадь «інштрументом поетичного стіла», ай цїлком методом подачі невтралної інформації.

Не ож сперед сим за карпатськых русинӯв не знав інтернет – просто до сього такі сайты бӯлшинов были другыми языками, не по-русинськы, а елементы нашої бисїды были хыба лиш указковыми.

Русинськый інтернет дниська…

Не лиш фіґлї на фейсбукови, не лиш профілі из фотьками довоєнного часу – дниська сут моцні тай серйозні сайты, што провадят усячино нашым языком. Пониже далеко не повный испис такых, котрі часто хоснуву я, тай котрі ся пишут цїлком по-русинськы.

  1. Rueportal (выд 2018). Ачий первый сайт по-русинськы, на котрый им натрафив сам. Счудовав им ся, ож як квалітно, фахово быв учиненый, не ганьба вказати цімборовам. Напарованый контент, котрый ми было інтересно почитати – там им читав новелы Александра Хуста, подакотрі з якых озвучуву у свому новому радіо-шоу. До дниська ресурс поубростав хосенными інструментами – варта спомнити словниклінґвістичні мапы тай книговницю. Найдете там много, вшытко по-нашому.
  2. Lem.fm (выд 2011). Скоро ровестник руснацької Вікіпедії. Парадный сайт из новинами по-русинськы. Туй часто читаву, што ся творит у світови, бо сайт не є сфокусованый лишек на карпатськых русинах, ай повідат за всячино. Зачинало ся сугубо як радіо, а пак ай платформа з новинами тай опініями.
  3. Rusyn.fm (выд 2016). Дуже подобный на спередущый портал – комбінує в собі ай радіо-габу, ай новинкы. Має красну мобілну аплікацію. Кроме квалітного наповненя сайта, было про мене важным, ож ушытко на сайтови дуфлованоє ай кирилицьов, ай латінков. А значит, сись сайт можут читати ай люди, што ся слабо знавут из азбуков, но говорят по-русинськы.
  4. Вікіпедія (выд 2011). Сайт ми ся удкрыв домак по-новому, кой порозумів им, ож направду дуже много інформації, котру-м ужек давно читав, є доступна ай у русинськӯв верзії. У рокови 2017 перечитовав им публикації за історичні події на вшыткых языках, які-м знав, обы поруняти інформацію тай подачу. Русинська верзія Вікі ми в сьому была дуже на хосен.
  5. Общество Русинської Літературы (выд 2020). Ци не іронічно туй споминати сайт, котрый моментално читаєте? Но кидь датко ся звідат, де можу дашто почитати по-русинськы – та в первому шорови ражу РЛС.
  6. Інтерфийса (выд 2021). Айно, мушу ся сам мало прорекламовати. Дуже молодый проєкт (запущеный 23. януара 2021). Сесе є новинковый портал, котрый шырит новостї из світа технікы, інтернета, технолоґій. Кроме того має щи публикації з серії популарної наукы, назорӯв, техновошколованя.

Исе щи нич не кажу за веб русинӯв Панонії, бо з ним ся просто менше знаву – но мавут там того преповно. Кроме списка вебовых сайтӯв вартує спомнити щи за такоє:

  • Соціална сїть vkontakte, хоть читаво в нас стратила популарнӯсть, має офіціално русинську локалізацію інтерфейса.
  • Месенджер Telegram має удперту платформу на товмачіня інтерфейса – а значит каждый, тко має час тай дяку, може собі потовмачити вшыток месенджер, як хоче. Ипен тото й учинив закладатель Rueportal Юрко Капац. Типирь си можете уключити русинську бисїду на телеґрамови.
  • Пак у телеґрамови найдете шор каналӯв по-русинськы, помежи ними лінґвістичный ресурс «Пес колячый», канал «Русинські писатилї Подкарпатя», котрый веде знамый вам Мигаль Чикивдя.
  • Ютуб тоже має чим ся похвалити! Кроме мого канала, котрый сьте вже може видїли, сут ай другі, де можете найти контент по-русинськы. Помежи ними хочу выдїлити канал KimiSlimi, де найдете цїлу відео-мапу руснацькых тай словацькых сел округа Гуменне (тай не лем); канал The American Lemko, што розкаже вам за живӯт руснацької комуніты в Америцї; а канал John and Helen Timo Foundationукаже вам серйозні документалні філмы за русинӯв, тай по-русинськы.
  • Google Keyboard має русинську розкладку ґомб тай сістем автокоректа (подля пряшовського ортоґрафічного словника). Можете супокӯйно писати з телефона по-русинськы.

…и завтра

Сяк ся лиш раз-раз поубзирати, та вже нарастат такый читавый испис, што на пару днӯв мож у ньому пропасти тай не вылїзати. Сюды не зайшло щи міліон ґруп на фейсбукови, де ся шырит контент по-нашому, выд фотозвітности за грибы до віршӯв тай подобенок. Гикой ся раз уповіло, «типирька є тӯлько контента по-русинськы, што не успіє ся всьо прочитати й проникати». Дниська чилядник, най хоть гіпотетічно, може вже за цїлый динь не кукати на другі сайты, ушытко читати лиш по-русинськы. Ясно, ож каждый буде мати якісь спеціалні інтересы, котрі тяжко буде убслужити й даякым державным языком (ци то украйинськым, ци словацькым, ци польськым…). Руснацькый інтернет вам раз понукат лиш сю̄лько.

Та як ото буде дале? Никаву в будучнӯсть доста позітівно. Кидь доскочили сьме сюды лиш за єдных 10-15 рокӯв, та тяжко ми си представити, накӯлько ся розросте сись сеґмент інтернета надале. Ци будеме мати руснацьку бисїду окреме в Ґуґлови? Ци буде руснацька локалізація Фейсбука? Бӯг го знає, но з каждым далшым дньом ото вызират май реално! Ци будеме по-русинськы бавити дашто бӯлше, гикой Вордел тай Пексесо? Ци буде даякый Майнкрафт по-нашому, обы дїти ся не бавили лиш чужыми языками? Всьо годно быти – залежит лиш на нас из вами! Айно, на Вас тоже – пудпорюйте русинські проєкты, та будеме ся мати добрі а в рокаши. Скоро ся звидиме, майте ся!

Автор: Михаил Кушницкий 27 июля 2022 год

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать автора; Михаил Кушницкий и источник Мигаль Кушницькый Ютуб-канал https://rusinskiimir.ru/  в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Добавить комментарий

Иконка левого меню