ЖЫТЯ И ВАЛЬКЫ
Колись тягнули стіны з валькув,
по селах стройили хыжі.
Я дуже добре сесе тямлю,
чинили люди, так многі.
Гроши, не дуже челядь мала,
тай тийґла была дорога.
Метали валькы вшиткі дома,
файта старалася уся.
Водов мочили глину в ямі,
соломы сыпали туды.
Лабами босыми топтали,
й ліпили дале у формы.
На сонцю валькы просыхали,
у штовца клали їх в ракаш.
Криві, сухі балтов тесали,
й пак подавали на аллаш.
Роботы з вальками хватало,
робота была не тяжка.
Немало часу занимала,
айбо, шіковно фурт ишла.
Браты и сестры, помагали,
сякый усяде бов сохташ.
Єден другого, выручали,
чекав на вечур алдомаш.
Теплі тай файні хыжі з валькув,
добрі - што в літі, што в зимі.
Щастить ґаздови тому з файтов,
котрый живе у такуй хыжі.
Колись давно было май просто,
й хыжі, и люди, и жытя.
Якось й стрічалися май часто,
цінили честь ся й доброта.
Й по днись хыжі у нас из валькув,
хлівы тай кутці стоять з них.
Пуйдуть в исторію из часом,
й памнятков лишаться для усьых.
Автор: Gyula Csólent
Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/ и автора произведения:Gyula Csólent, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.


