Русинская поэтесса Леся Адамова Стецович «Листаву в Интернеті шылиякі публікації, давні обращикы старых фотоґрафій, читаву дописы про минулоє…»

Русинская поэтесса Леся Адамова Стецович «Листаву в Интернеті шылиякі публікації, давні обращикы старых фотоґрафій, читаву дописы про минулоє…»

Листаву в Интернеті шылиякі публікації, давні обращикы старых фотоґрафій, читаву дописы про минулоє...

Приходять в голову усякі гадкы...
Датко носталґічно вспоминат тоті часы... Датко тихо йойкат, бо вто была єго красна, читава, романтична молодость... Датко рунодушный до сякого, бо старшина не привили любов до свого, тому они наопак - не хочут даже голосити ся, же они мавут штось сполечноє из селом, або сілськым жывотом, обы їх не раховали , не дай Боже, необтесаныма селюками... Датко хвалит ся, бо в патріотичных порывах, хоче, обы ушиткі тямили свойих предкув, своє коріня, свою файту й род, бо у свойому єстві мавут закладено Богом высокі замыслы - всокотити дух и тадиції, сохташі народа...

Приходят в голову шылиякі ненасылні гадкы...
Ба ци хотіли бы сьме в сесь , модерный теперішньый час жыти так, ги жыла челядь в тоты часы , што на пожовтілых, обдертых, обсуканых од часу, подобенках? 

Ба ци хотіли бы сьме жыти в туй деревлянуй хыжци, котра обліплена глинов, де суть старый шпаргийт и пец, авадь бловдарь для печеня хлібика не тому, што ніде купити хліба, а тому, што изпечи дома - йсе жыттєва необходимость, бо испечи дома - се намного туньше и смачніше, чим купованый хліб. Та й што гріха тайити - и в хыжи тепліше, бо пец ся розогріват дровами, та од того, угріє ся ціла хыжа и так теплинько, што онь хоче ся быти дома фурт... Из другого боку, даколи накурило так, же не мож было дыхати!..
Ба ци хотіли бы сьме жыти в тых няріках, де падамент из утоптаної глины( из дощок - лем у багачув), де из оболокув у зымі тягне студіньов так, же пиля них не мож вси́діти , а кедь не пудклалувати дрова у шпорі, та до рана од морозу замерзнут так, же на них красні узоры непропускавут денноє світло и нич не видко?

Ци хотіли бы сьме жыти при свічках и вічно чадящых, смердячых од нафты лампах? Шыти и зашывати при них цурины?! Ци хотіло ся бы фатьовам ходити в ліс заготовляти дрова, бо не было чим иншым топити, гріти ся и на чому варити їду? Ци хотіло бы ся іти косити, садити, держати на обыйстю худобу, нарабляти ся од зорі до зорі из нив?!

Ци хотіло ся бы нам іти райбати на ріку, коли в Карпатах морозы даколи были такі моцні и читаві, што даже псув забирали порядні ґазды до хіжі, шкодували, обы худобина на морозі не замерзла?! Ци хотіло ся бы нам ходити в болотах, бо улиці мало де были укладені коцками из каміня, и постолы, авадь топанкы, треба было фурт чистити од калу и сушити?! Ци хотіло ся бы нам носити тоты кистиманы, бо без них, ходили лем "непорядні" дівкы... 

Кистиманы, котрі модолодинькым дівочкам додавали декількох рокув булше и прятали єїх красноє, натуралноє, густоє, здоровоє волося не давучи ся любовати ним...
Ци хотіло ся бы много чого, што робило ся у тот час, а з приходом новых обєвув и технолоґій, прийшло фест читавоє полегшеня у жытя людий?... Гадаву, же маєме іти в ногу из часом, учити ся, розвивати ся, дознавати ся про вшитко новоє, прогресивноє, хосновати новоє для здоконалення свойих можности, свойих талантув, сохтажув даных 

Милостивым Господом людству! Не стояти на місті жалівучи за минувшим, плачучи, же вто вже не вернути, мордувучи свої душі вспоминами и припущеннями, як бы то было красно и файно... Бо руку на серце, признаву ся чесно - я бым такуй никус не хотіла жыти в тоті часы!..

Думаву, же тямити, честовати, сановати, любити, знати про своє - се не лем треба, айбо мусай, кедь не хочеме стратити свою идентичность! Кедь хочеме обы и другі знали, тко сьме, удкедь сьме, які сьме - мусиме в першум очірідь самі интересовати ся, находити, осознавати и знати сесю інформацію! 

Лем нам, потихы и помалы, прививавуть лгостейность до того, смерувучи и направлявучи нас до приняття чужых годнот и звыкув...На превелику шкоду и жаль...

Автор: Леся Адамова Стецович sobota 18. února 2023 год

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора произведения: Леся Адамова Стецович, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Добавить комментарий

Left Menu Icon