СЛІПА ЛЮБÔВ... (Из серії: жунські історії) По оскóлках, по грáни, по лéду, Через хáщі, корчýля і тúрня, Измордóвана, дух перевéдеш- Вже Звіздá в небі пéрша, вечüрня. Ты завмéраш на крáйи обрúва, Свіжі раны болять, кровотóчать- Так измýчена, вжé почти сúва, Што ти дні приходящі прорóчать? А в душú бüль тяжкá и велúка - Гóрдусть тáм из любóвю воювуть, Єдна з нúх є сліпá, друга - дúка, Вни не слýхавуть, рóзум не чýвуть! Та залюбленость, злóдійка сúрця, Мучить фýрт и крадé вшыткі сúлы. Раны спáлені вд сóли и пúрця, Вже рубцями зась дýшу покрúли. Недостáткы не вúдить и прáвду, Скорше всьóго, не хóче ї чýти, Йде за нúм, игнорýє порáду, Сліпо любить, не хоче забýти. Кóмусь сýджєно так свою дýшу Баламýтити, фурт мордовáти, В сирцю нéсти любôв, ги ту рýжу, Вбы її йому пóдаровáти. Автор: Леся Адамова Стецович úterý 29. ledna 2019 год
Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/ и автора произведения: Леся Адамова Стецович, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.