Русинка Карина Муляр. Интервью с Михаилом Завадяк «В нашій бесіді перенесли сьме ся в минувше Підкарпатя першой половины ХХ. столітя…»

Русинка Карина Муляр. Интервью с Михаилом Завадяк «В нашій бесіді перенесли сьме ся в минувше Підкарпатя першой половины ХХ. столітя…»

До Вашой увагы інтервю з русиньскым културно-общественным діятельом і публіцістом з Підкарпаття Михаілом Завадяком, так само знамым в краї за свойов професійов як доктор-терапевт і ґастроентеролоґ в популарных лічебных санаторіях.

В нашій бесіді перенесли сьме ся в минувше Підкарпатя першой половины ХХ. столітя, нелем книжкове, але і то, яке собі памятають реалны люде. Розговор богатый на себерефлексії, спомины і зажыткы нашого респондента.

“Русинам треба добре памятати: де бы-сь не быв, і хто бы-сь не быв, в першім ряді ты єсь Русин. Усе ліпше быти Русином, не морочіти собі голову, бо мож стати на якыйсь час не Русином, но тяжко казати, як надовго будеш мати з того великый хосен. Кимісь є, тым і будь.”

Інтервю было записано в януарі 2022-го року в селі Поляна за помочі Юрія Шиповіча (голова Русиньского културолоґічного клубу), котрый поміг ся сконтактовати з Михаілом Завадяком.

Ключовы темы інтервю:

Жывотна путь Михаіла Завадяка
Підкарпатьска Русь в часі приходу СССР із скушености сучасників
Книжковы рекомендації од Михаіла Завадяка
Михаіл Івановіч Завадяк народив ся 18-го октобра 1936-го року у многодітній родині в селі Новоселіця, што на Міжгірщіні, на Підкарпатю. Жыли не бідно, мали доста землі, де вшыткых девять дітей так само было занятых роботов. Отець став головов колхозу, а мама за ґаздівством дозерала.

До школы наступив в роднім селі, але в 1949-ім році році родина ся переселила на юг Україны, до втогдышньой Ізмаіловской области (актуално Одеська область) в село Тепліця. Причінов тому став неуроджайный гірьскый терен і часты напады бандітів бандерівців на реґіон (із слов респондента). Але в 1951-ім році Завадякы вернули назад на Підкарпатя, де юный Михаіл докінчів семирічну школу.

Дітваком снив быти пілотом, але не склало ся. Родічі дали го на штудіїї до Берегівской фелчарьско-акушерськой школы (рр. 1951 – 1954). Дале быв рік практікы, а пак повинна служба у войску.

Наслідно у 1958-ім році ся вернув до фелчарьованя в гірьскых населеных пунктах. Здобыв высшу медічну освіту на Ужгородьскій державній універзіті (рр. 1961-1967), послідні три роки попри штудіях робив в областнім кожно-венерічнім діспансерії. В 1980-ім році успішно оборонив наукову дізертацію на Одеській лікарьскій універзіті.

Карєру построїв в санаторній справі, чому присвятив цілый свій жывот. В роках 1967 аж 1974 быв терапевтом-ревматолоґом в санаторії Синяк. А од року 1974 до року 1996 быв заступником головного доктора по медічній части в санаторії Сонячноє Закарпатя. Так само робив доктором-ґастроентеролоґом в санаторії Сонячна Поляна.

Є автором і сполуавтором близко 100 фаховых научных публікацій і трьох книжок, окрем того має запатентованы лічебны методікы в области ґастроентеролоґії.

Паралелно з професіоналнов діятельностьов брав актівну участь в русиньскім общественно-културнім русі на Підкарпатю, головно в 1990-ых і 2000-іх роках. Од 1997-го року є членом Общества підкарпатьскых Русинів. Быв заступником председы в Крайовім обществі підкарпатьскых Русинів. Быв делеґатом за Підкарпатя на першых пятьох Світовых конґресах Русинів. Так само перу Завадяка належыть дакілько публікацій о Русинах.

Ту мож спомянути книжку під назвов Фолклор подкарпатськых русинов Мараморощины, котру склав вєдно з Михаілом Кеміньом. Цінностьов і унікаткостьов єй наповніня суть найзнамішы пословіці, гаданкы, леґенды, фразеолоґізмы, тексты народных співанок, котры ся до днешнього дня всокотили в тій части Закарпатьской области, котра перед тым была частьов Мараморошского края Підкарпатьской Руси. Книжка выдана в 2015-ым році по русиньскы подля ґраматікы Івана Гарайды із 1941-го року.

В сучасности Михаіл Завадяк є на пензії, але горить енерґійов над новов книжков о Русинах.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Автор: Карина Муляр 05 октября 2022 год

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперссылку на источник https://rusinskiimir.ru/  и автора Карина Муляр в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Добавить комментарий

Иконка левого меню