Памяти великого русинского поэта И. Петровция «Тобі ся вто ни любить, што я пишу, и як я пишу – ни тобі на смак. Писати м начав, кой им быв дїтвак…»

Памяти великого русинского поэта И. Петровция «Тобі ся вто ни любить, што я пишу, и як я пишу – ни тобі на смак. Писати м начав, кой им быв дїтвак…»

МОЄ ПИСМО – РУСИНСЬКОЄ

Тобі ся вто ни любить, што я пишу,
И як я пишу – ни тобі на смак.
Писати м  начав, кой им быв дїтвак,
Й лем як умру, товды писати лишу.
Ты кажеш, ош я пишу по русинськы,
А днись по вкрáйинськы писати бы ялó…
Повіруй ми: писмо – ни ремесло,
Ай – тайинство, што бог нам дав з дїтинства.
Його вд народжіня дала ми Мама.
А Мама, як и Бог, у ня – єдна!
И што бы сь ни казав, навхтема знай:
Я є русин, и – уццüть моя драма.
Знай: петровцїзм колись увыйде в моду,
Бо я любовльов рятовав свüй край!
Ни любиш моє – другого читай.
Я пишу – для русинського народа.

Автор: Иван Петровций

Вместе с вами мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперактивную ссылку на источник https://rusinskiimir.ru/  и автора Иван Петровций, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Left Menu Icon