Михаил Кушницкий Руські — тото мы.«Чом тоды села кликали ся руськыми? Бо щи добрых 200-300 рокȳв назад «руськыми» кликали гет усьых выходных словян…»

Михаил Кушницкий Руські — тото мы.«Чом тоды села кликали ся руськыми? Бо щи добрых 200-300 рокȳв назад «руськыми» кликали гет усьых выходных словян…»

Доброго здоровлїчка, цімборове! Ци думали сьте даколи, чом у нас сут такі села, гикой Руська МокраРуськоє Поле, авадь Рускова (нынї Румунія), тай много другых? Дїтваком я си думав ож «видав, там руські были» (ож тоты, котрі росіяне), бо другого варіанта у ня не было. Знав им лиш, ож жиєме в державі, котра ся кличе Украйина, а «руські» были в анеґдотах окреме выд украйинцюв. Та як, тоты села у нас на Пудкарпатьови заклали росіяне? Ци было тото так направду? Ясно ож не — історія за сим многым май інтересна.

Руські — тото мы

Айбо направду. Руські — тото сьме мы.

Давайте зачнеме май издалека. Чом села Рускова авадь Руськоє Поле точно не сут російськыма? Туй доста просто: Російська Імперія была доста далеко выдсї, а Пудкарпатя было земльов Мадярського Королювства добру тисячу рокȳв, аж до 20. стороча. Росіяне, кидь ай попадали сюды, та вже хыба у Перву світову войну, лиш не убставали ся туй жити надовго, тай точно не мали свої окремі села.

Чом тоды села кликали ся руськыми? Бо щи добрых 200-300 рокȳв назад «руськыми» кликали гет усьых выходных словян. Авадь, кидь май конкретно, вірникȳв «восточного обряда», а значит, усьых православных, тай ґреко-католикȳв тоже.

Туй треба уточнити, ож самый якȳстник «руські» мав дуже широкый діапазон значінь, тай у єдному контекстови мȳг означати языкову, а у другому — реліґійну ґрупу чиляди. Туй не кажу за «народну» ідентифікацію, бо говориме за момент до формованя днишньых націй у модерному розуміньови того слова. Май детайлно за варіанты сього слова тай його хоснованя писав Матфей(кидь знаєте читати по-анґліцькы).

Из історії, из школы могли сьте знати, ож корїнь сього слова иде ид середньовічнȳв державі, котра ся кликала Русь, из головным городом Кыєвом. Накȳлко цїльна тото была держава, яка у нюв была субординація помежи князювствами, накȳлко далеко їв были границї — тяжко детайлно уповісти. У тот час (изгруба 9-10. стороча) «руськыми» себе точно не кликали ушыткі жителї того конґломерата словянськых племен — так кликали якраз чилядь у Князювстві Кыювському. Тай тяжко уповісти, накȳлко люди из сосїдньых племен раховали ся «єдным народом» из сосїдами, тай як у них пробігала комунікація. Сесе я лишу мало май вошколованым історикам.

Мы туй ся пробіжиме лиш изкурта. Ци были южні бокы Карпат частинов тої Руси? Знаєме, ож жили туй люди, котрых кликали «білї горваты», но накȳлко они были інтеґровані у Кыювськый конґломерат, не бизуву ся уповісти. Што можу точно уповісти — словяне на южных груниках Карпат не кликали себе «руськыми» спозад прилежитости ид державі Русь.

Історія пошыреня самого слова «руські» є доста неєднозначна, но што можеме точно уповісти — коло 12-14. стороча сякоє слово зачинаєме стрїчати ай у нас. Скорше всього, появило ся оно спозад габы міґрацій чиляди из другого бока Карпат сюды на Пудкарпатя. Но ци кликали они самі себе руськыми, а ци може так йих зачали кликати уже туй? А ци може так ґруповали гет усьых словян-вірникȳв православной церькви? Тяжко выбрати єдно, скорше тото было усьо навороха.

Но попри сесе знаєме щи єдно слово — руснакы. Исе слово многым май часто видїли сьме на Пудкарпатьови як «автонім», што значит, ож люди сяк казали самі на себе. Не ож сяк нас называли мадяре, авадь румуны, авадь другі сосїды. Словом «руснакы» себе якраз презентовали сперед другыми сесї словяне на южному бокови Карпат.

Но ай слово «руські» никуды не утїкало, тай было фурт из нами. У доказ сього можеме поникати у днишню Сербію тай Горватію, де стрїтиме село Руски Керестур — тай сама чилядь свою бисїду буде кликати руски язик, а кидь йих учуєме, та точно не перепутаєме сесе из днишньов бисїдов російськов. Бачванські руснакы прийшли туды у дакȳлко габ из Пудкарпатя, зачинавучи из 1740-х рокȳв, а значит, у серединї 18. стороча ай «руські» активно ся хосновало як самоназва. Из сього всього треба выдїлити лиш єдно важноє — нашȳв чиляди было нормално уповісти «руські» самым на себе щи, най буде, 200-250 годȳв назад.

Руські — тото вже не мы

Та коли тоды люди у нас перестали кликати ся руськыми? Не повірите, айбо дуже недавно. Натȳлко недавно, ож щи живут помежи нами люди, які тото застали. Єден мȳй цімбор цітовав свою бабу, котра му часто казала «кажи нормално, по-нашому, по-руськы». Значит, щи в совіцькый час были старші люди, котрі знали казати на себе «руські» — но, маймало за свою бисїду, бо ипен росіянами они самі себе точно не раховали.

На убодвох боках Карпат чилядь щи недавно кликала ся русинами авадь руснаками — из нашого бока майбȳлш руснаками. Наприклад, у податках из списованя населіня Польщі 1931. рока файно видко, ож на земли Галичины люди єднако часто называли свойим матерськым языком «украйинськый» тай «руськый», хоть тото могли быти сосїды из єдного села. А вже май на запад, на Лемковинї, домінує «руська» бисїда як материнська.

Історія выміны значіня того слова была неєднака у нас тай на Галичинї. Бо закидь на Галичинї у тȳм списованю бȳлше 50% люди кликали свою бисїду украйинськов, у нас такых домак не было. Чехословацькоє списованя 1921. рока указує, ож у нас ся чилядь майбȳлш кликала руснаками, а украйинцями ся записовала лиш крыхта люди, тай тото майбȳлш недавно прийшлі из Галичины.

Ушытко ся перевернуло у 1944. рокови, кой сюды прийшли тоты нові «руські» из выхода, росіяне. Тоды, ачий, у первый раз наша чилядь так масово стрїтила чилядь «совіцьку». Туй треба выдїлити два важні моменты, спозад якых наші люди себе перестали кликати руськыми:

  1. Момент бюрократичный. У 1946. рокови усьых жителюв Пудкарпатя, тко перич быв записаный русином, записали украйинцями. За мотивы сього дїяня можеме діскутовати другый раз. Но што мусиме туй признати — чилядь записали сяк, не звідавучи ся йих.
  2. Момент културолоґічный. Гадаву си, ож многі люди в тот момент себе руськыми вже не кликали, ай кликали руснаками (ачий бȳлшина). Но представте си, як чилядня, што себе кликало «руськым», стрїтило на войнї сих новых «руськых», тай не годни ся дорозуміти свойов бисїдов. Та тко из них двох посправдї руськый?

Скурта, можеме повісти, ож якраз Друга світова война принесла нам реалноє видїня того, «тко такі руські» — тай тото вже точно были не мы.

«Посправдїшнї руські»

Дниська появив ся новый тренд на інтернетови — кой чилядь из Украйины зась зачинат казати, ож «тото мы руські, посправдїшнї, а тоты росіяне — тото просто москалі, што украли нашоє имня». Раз такі ініціативы вижу лиш дуже точково, тай лиш из того бока Карпат. У доказ тому чилядь называт правонаслїдство украйинцюв выд Руси, тай тот факт, ож Галичина ся кликала «Руськоє Кральовство».

Спомежи нашой чиляди похожых ініціатив ниґда не чув им. Нитко спомежи карпатськых руснакȳв не сохтує казати на ся «руськый», а кидь такоє слово хоснує, та лишек кой каже так за росіян. Єдны лиш руснакы сяк ся кличут — панонські русины — тай лиш завто, ож сесе слово принесли из собов давно-давно, а пак жили там в културнȳв ізолації тай не застали тоты пару културно-політичных метаморфоз, котрі зажили туй мы пуд Карпатами.

На днишньый динь про многых люди є барз важным, ож тко є «посправдї» руськым. Ид сьому словови тягнут свȳй націоналный міф як украйинцї, тай росіяне. Ци треба нам ся путати йим пуд ногами у сьому спорови, ож тко є посправдї дїтинов Руси Кыювської? Гадаву си, ож тото буде опусто.

Исе всьо до того, ож часто єдны слова можут міняти своє значіня, тай перелїзати из єдного у другоє. Ци буде нам хосен ся зась зачати кликати руськыми? Ачий нє, хыба кидь хочете ся притворити росіянином.

Што нам чинити из сьов інформаційов?

Што чинити? Тямити, ож сякоє было, ож пак ся поміняло. Тямити, ож на тото были причины тай мотивы.

Дуже важно пораз ся сякоє звідати. Бо сесе ся звідаву ай сам себе. Інформація, за яку туй розказуву, має быти не лиш інтересна, ай быти на хосен. Не лиш вам, ай минї тоже.

У нашої чиляди є єдна велика біда — не дуже любиме ся знати из свойив історійов. Ци нам просто лїнь, а ци може датко нам помȳг тоту історію не знати. А скорше ай тото, ай другоє нараз. Спозад того пак у нас ся рождавут дїти, які жиют попиля села Руськоє Поле, тай думавут си, ож тото село ачий заклали росіяне — а пак дись утїкли гет, бо днись там жиє наша чилядь. Видїв им йих, говорив им из ними, руно такі сут, ги я.

Даколи на хосен буде прочитати дашто новоє, а пораз ай дашто староє. Но щи май важно буде мати за тото бисїду из свойими цімборами, дїтьми, родинов.

На сюм раз дякуву, майте ся.

Автор: Михаил Кушницкий 9 февраля 2022 год

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать автора; Михаил Кушницкий и источник Мигаль Кушницькый Ютуб-канал https://rusinskiimir.ru/  в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Добавить комментарий

Иконка левого меню