История народов Подкарпатской Руси с Михаилом Чикивдя «Цигане, авадь, ги ищи за них кажут ромы, єден из нарōдӯв, як днешного Подкарпатя…»

История народов Подкарпатской Руси с Михаилом Чикивдя «Цигане, авадь, ги ищи за них кажут ромы, єден из нарōдӯв, як днешного Подкарпатя…»

ЦИГАНЕ-ВАНДРӮВНИКЫ

   Цигане, авадь, ги ищи за них кажут ромы, єден из нарōдӯв, як днешного Подкарпатя, тай и историчнōй Подкарпатськōй Руси. Будут хосновати назву народа «цигане», бо ни вижу у сїй назві нич ксенофобського ци расиського. И каждый циганин пувість за ся май скоро, ож вӯн циган, а ни ром.

  Исї люди гōвōрят свōйōв бисїдōв, айбо и легко ся гōднї навчити и русинську, мадярську, рōсїйську и инші бисїды. Такі вни пōліґлоты. Живут у таборах, уже ведут усїдлый способ житя, хōтя так фурт ни было, но завто май зараз. На днешный час іх на теритōріх Подкарпатя , за даними фтизіатрів в Закарпатській області  52 214 чōл. ( данї за  31.12.2017.). За переписом 2001 рōку – 14 004 чōл. Реально – бӯльше 60 тис. чōл.

 Кӯлько іх было при Австро-Мадярщинї и у часы Подкарпатськōй Руси точно пувісти ни мож. При Подкарпатськӯй Териттōрії Мадярщины (выд 1939.) за демоґрафічными переписами іх было вшидко 1 842. чōл, а циганську бисїду, ги рӯдну, записали лише 729.

  А чим ся занимав сись народ у часы Австро-Мадярщины, а пак и Чехословакії? Як проходив іх живот?  Ищи до Первōй свїтовōй вōйны май бӯльше было вандруючых циган, авадь пувім другым словом кōчӯвникӯв, што ни жили дōвгый час на єднōму містови, а фурт переходили. А  уже при Подкарпатськӯй Руси сякых циган лишило ся мало. Чим ся  ōни занимали? Ōни приходили на край коли якого села и зачинали класти шатры тай клали великі ōгнї. Чинили пōльōві «майстернї».  Лляли малі дзвоны, кували гвӯздя, свердликы и инше. Знали и налажовати, пōправляти котлы. А пак брали тот товар та ишли продавати у село. Сим занимали ся лише люде.  Жоны и дївкы ходили та торговали иншым. Продавали плетинї кошары,  великі деревлянї ложкы, чашникы и инше. А май старші уже вызирали, де мож май легко заробити. Ходили ворожити усякыми способами,  а сценарій быв фурт єден. Де видїли надію, ож мож заробити, та фурт желави и серенчі и здōрōвля и достатку  тай вшидкого лиш ліпшого.

  Тай ни рідко за тым, як проходили селом исї тōргōвцї, пропадали из опшарь гуси, кури, авадь дащо из хыжі. 

 Но уже пак тоды стали ся пōявляти циганські родины, што ся поселяли у селах. Ōни мастили хыжі, митали валькы, майстровали дащо. Дакōтрі из них ходили гусляти.

М.ЧИКИВДЯ

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора произведения Михаил Чикивдя, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Left Menu Icon