Коли вже вино в бочках кисне, та й квашена капусточка вже добра, ґазды і ґаздыні парувуться різати свіні. В дакотрых родинах хлопе обходяться без гентеша, бо мавуть навыки од вутцю своїх, та й діду, а котрісь кличуть гентешу. Дись кличуть сусідову помагати...
Єдным словом, у кого як заведено.
Парувуться вшыткі причандаля для трапезы: ножі, дийжі, велікі горнці...
За мого дітвацтва няньо з мамкув та й баба з дідом в тот динь вставали дуже скоро рано в потемках, а мы дітьми, коли вже вуходили вон, свинча вже "чесно лежало". Для нас, діти, ісе бов двойный празник, бо мож было не йти до школы.
Коли ся вже обпалила та й красно вумыла свіня, нянько одрізав нам малінько з вуха, а як зачинали розділяти, баба вже стояла з мискув на першый фалат мняса, бо треба было ладити полуденок із свіжины. Все ся фіґльовало коло сьої трапезы, на шпаргиті фурт ся гріла вода, докус зкраю стояло великоє літровоє горня з молодым вином, яким "різники" помежи роботу смаковали.
Робота кругом кипіла: бабка все чистила кишки, ґембиць на гурку, пикницю та й шойт; мамка в хижи варила, топила сало, солонину на шкварки, та й масть; вшытко кругом было лепавоє од масти...
По традиції треба было пак поділити родині, сусідам, всім тко помагав мало свіжины. Памнятаву, свіні ся годовали величизні, бо в шпайзови все стояв сороклітровый горниць натопленої масти.
А йщи я не знаву ці то была правда, бо я ся товды йщи не розуміла, айбо моя баба дуже ся любила хвалити, ош солонина з нашої свині была на п'ять пальцю. А все казала сусідці Полані: "
Но, Богу дяковати, маємо доста і пікніці, і гурки, і шойт... буде доста вшыткого на сятки, най хоснувуть!"
Автор: Закарпатська Тютка 10.12.2023 г.
Вместе с вами мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперссылку на источник https://rusinskiimir.ru/ и автора произведения Закарпатська Тютка, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).
