Закарпатские легенды с поэтессой Аней Цірик. «ТИХА РІКА» (Глава 1)

Закарпатские легенды с поэтессой Аней Цірик. «ТИХА РІКА» (Глава 1)

ЛЕГЕНДА.
          
Глава 1.
                          ТИХА РІКА.
Далеко в Карпатськых горах, за славними полонинами було село,яке називалося Вишньове.
У селі росло дуже много вышынь-проростали даже на камінистих склонах,де ніґда не росла трава. 
Кругом села всі склоны, горбы, зворы были вкриті барвінком.
Інтересно було то, що барвінок зацвітав тогды, коли зацвітали вышні у селі.

Чого так село називалося, і чого так рясно вкривав зымлю барвінок? - не знали даже старі жильці села.
Но була легенда.
Дуже давно зымлі села належали герцогу Лемаку--люди з усім своїм подворйом тоже были частьов його собственносты.

Був у нього один сын Барвінок-дуже файний лиґінь, з дуже добрим серцьом і душов. Не любилося йому, як Лемак поводився з своїми людьмы.
А в селі жила дівчина Вишнявка-кругла сирота-но мала неописуюму красу. Довгі її косы мали чудний якийсь  цвіт,лыце було біле, голос-як гірський струмок.Файна,статна-чиста в ниї була душа і добре серце.
Якось Барвінок увыдів Вишнявку в полю, коли та випасала свої козу і вівці.

Не видів Барвінок такої красы--в очах у нього потемніло, сна лишився, ходив як тінь. Днями крутився Барвінок коло хыжі Вишнявкы. А потом не витерпів, признався їй.
Так склалося, що полюбили вони одно одного. Но як то буває--не доля їм быти разом.
Узнав про то герцог Лемак, запріщав синовы любити Вишнявку. Та не муг нич удіяти.

Узнав, що дысь у горах далеко є стара ворожіля--приказав найти її і привисти до нього. Привили стару-та вислухала і порадила обрізати косы Вишнявки,не буде кос-не буде красы. Но зробити має то сам Лемак.
Вартовав Лемак Вишнявку-і одного дня найшов її у полю за селом збираючу ромашки.
Пудыйшов тихо ззаду-і обрізав довгі коси.

А з обрізаних кос потекла багрова ріка по полю, склонах, по хащах.Так і вмерла Вишнявка, стікаючи кров'ю. 
На то прибіг Барвінок, коли увидів діяння свого няня-прокляв його. Рывав Барвінок за Вишнявков. Сльозы зымлю залили. В печалі за свойов любовльов  так і вмер на тому місці, де вмерла Вишнявка. 

Напудився Лемак, що наробив, розуму лишився і втік у горы. Виділи його потом люды уже здичавілого. Так дысь і вмер у горах.
А де потекла багряна кров Вишнявкы вирослы дерева, які люди назвали вишнею.А потом і село назвали Вишньове. А де потекли сльози Барвінка-там вкрилася зымля барвінком.

Так каже легенда.
Но то событія давніх дну.
Хтось у то вірыт, а хтось-ні.
Далі буде...

Автор: Аня Цірик: 21.03.2021р.

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора Павел Миронов (Миржик), в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Добавить комментарий

Иконка левого меню