Закарпатская поэтесса Аня Цірик «Люблю свуй край, свою Отчизну, Груник зеленинький…»

Закарпатская поэтесса Аня Цірик «Люблю свуй край, свою Отчизну, Груник зеленинький…»

Люблю свуй край

Свою Отчизну,
Груник зеленинький.
І дубок, що за городом
Росте молодинький.

І Возовку, що веде
На поле у Затінь.
Край дороги там росте
Дуже старий ясінь. 

Вийду в Грунь я
Понад хижов-
В Лаловиць ся дивлю.
Любов до всього,

Що я вижу-
Навіки в серцю привю.
Далеко в горах
Іще сніг-
Видав ще й морози.

У хащи чути
Птичий спів,
Бруньки вже є в мімози.

Скоро гуси прилитят
До нас із теплих краю.
Так радусно-
Коли курлят.

Тепло вни предвіщают.
У хащи, що
Над Груньом є
Дись заєць пробігає.

Вун знає,
Що весна іде.
І радо ї стрічає.

Дуби, буки іще чорніют,
Ще не хватає їм тепла.
Ялинки ся лиш зеленіют.
Кругом весняна лєпота.

Автор: Аня Цірик 14.03.2020.

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора Аня Цiрик, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Добавить комментарий

Иконка левого меню