НАКУРТО ЗА ГЛАВНІ ПРАВИЛА СТАНДАРТА ОРТОҐРАФІЇ ОРР
Завершуєме наш стандарт про статі, книгы тай инші матеріалы ОРР. Хотіли бысьме, обы публикації были представлині у границьох сих стандартув, кой исе є возможно. Кидь вы ни практикуєте такі правила, авадь сесе ся оказує про вас тяжкым, та ни ганьбіт ся представити свою статю авадь книгу на своюм руднум діалектови, а мы ю пак переонаджиме.
Общі правила:
– Прийменник и префікс *ot пишеме ги од — од нього, одперти, одкрыти
– Волієме не хосновати ‹ї› пусля приголосных — діти, тіло, ліс, німый (місто дїти, тїло, лїс, нїмый)
– Пусля веларных ‹к ґ х г› пишеме ‹ы› — кыпіти, бітанґы, мухы, ногы (выимкы — ги, кидь, кильтовати)
– Пусля шиплячых ‹ш ж ч дж› пишеме ‹и› — ушитко, читати, жити (выимков сут лиш кунцьовкы Прикметникув — шиплячый, краснійшый, ворожый)
– Не хоснуєме -йи- — їх, їм, стоит, Украина
– Не хоснуєме буквы ō/ē/ё/…
– Желателно не хосновати ӯ/ӱ/ü, а писати простоє ‹у›. Аж дуже ся хоче передати бережанськый звук /ӱ/, та мож (лиш кидь ся дуже хоче!), айбо хоснувучи рекомендації [1], дані май долув пусля блока з правилами про ‹е/и›
– Не хоснуєме подвоєня буквув — стороча, населеня, заданя, розуміня. Выимками годні быти слова, де ся корінь кунчат на -н, тай суфікс пусля корня такой ся зачинат з н- — цінный, денный, а такой слово лляти (ллє, выллю, …)
– ‹л› сперед ‹н› усе тверда — болниця, нормалный, шкулный, функціоналный
– Частицю “не” пишеме через ‹е› ги не. Союз “щи” пишеме через ‹и› ги щи
– Префікс *vy- пишеме ги вы– — выйти, выпити, выписати
– Кунцьовка 3. особы типирішнього часу Дієслув тверда -т — ходит, робит, чинят, дякувут.
– Одмічаєме зміну ј>в у формох 1. ос. сінґулара тай 3. ос. плурала Дієслув — дякувут, розумівут, знавут, думавут, одкрывут (місто дякуют, розуміют, знают, думают, одкрыют)
– Дієслова на -ати, што у 3. особі сінґулара у нашых говорах мавут наголошéну кунцьовку -є́, а у Пряшівськум стандартови -ват; волієме Пряшівськый варіант — [сесе] стават ся, [вун] дават (стає ся, дає), айбо при тум знає, має (бо туй -є не нашолошéна)
– Кунцьовку Ґенетива жунського рода у Прикметникув пишеме ги -ой місто -ої — не є красной молодой дівчины
– Даєме розділ межи Дативом тай Локативом у Прикметниках мужського тай сериднього рода, у Локативови хоснуєме курту кунцьовку -ум(-ӱм) місто -ому — на тум краснум дворі х на тому красному дворі
– У Інструменталови Прикментникув хоснуєме кунцьовку –ыма місто –ыми — межи великыма старыма деревами х межи великыми старыми деревами
– Споєня ‹ув› не скорочуєме до ‹у› — рувный, русинув, гувно
Правила написаня и<е у словахги чилядь/челядь, типирь/теперь, учитиль/учитель, кильтовати/кельтовати, населеня/насилиня (далесяка позиція ся буде марковати ги ‹ê› діля демонстративности):
1) ‹и› у позиції ê пишеме у позиції такой сперед звуком, котрый провокує зміну (ото мняткый приголосный авадь склад з голосным /і/) — динь, чилядь, кидь, кильтовати, бисіда, тыждинь, червині, пирві (выимка — типирь (по правилу мало бы ся писати “тепирь“, айбо волієме хосновати май «народну» форму)).
2) ‹е› пишеме у суфіксах -еня, -ель, тай префіксови пере-, іґнорувучи правило 1) — населеня, населеньови, учитель, учителі, перейти.
3) ‹е› пишеме у інтернаціоналізмах, іґнорувучи правило 1) — верзія, префікс.
4) йотованоє ‹є› ся обстає, правило 1) ся іґнорує: єї, подвоєні.
[1] Рекомендації ид написаньови буквы‹ӱ›
1) Из усьых варіантӱв волієме иппен букву ‹ӱ› з двома крапками горі.
2) Пишеме ю на містови, де ся у Бережанськӱм говорови выговорює фонема /ü/. Тото не рандомні міста, їх просто треба знати (чути). Не є ниякого 100% принципа, за котрым мож бы было оприділити, де йсю букву писати, кидь вы не сьте носительом Бережанського говора. Кидь ся не обертати д иншым языкам, та ачий єдиный метод — проодміньовати слово, де ся чує /у~ü/. Наприклад: кунь-коня, муй-моя, вуз-воза. Из сього выплыват: кӱнь, мӱй, вӱз. Кидь є можность ся обернути ид другым языкӱм, та мож порӱвняти русинськый/украинськый язык з иншым словянськым языком (наприклад росийськым, білоруськым, болгарськым). Кидь у єднӱм слові у русинськӱм чуєте /у/, в украинськӱм /і/, а у росийськӱм /о/ — май скорі, же на сюм містови на Бережанщині будут казати через /ü/ — кунь, кінь, конь — кӱнь. Вуз, віз, воз — вӱз. Айбо сись варіант тоже не є на 100% бизӱвный, и…
3) …кидь не сьте бизӱвні, де треба писати ‹ӱ›, та не пишіт єї домак.
4) Кӱнцьовка Датива/Локатива Прикметникӱв жӱнського рода обычно ся пише -уй — дам пити краснуй дівці, штостоит на зеленуй травичці. Айбо кидь рішили сьте писати ‹ӱ›, та сися кӱнцьовка ся мусит поміняти на -ӱв — дам питикраснӱв дівці, што стоит назеленӱв травичці.
Поєдны ґраматичні рисы украинськых діалектув, котрі ся пораз стрічавут у днишнюй живуй бисіді и котрі мусай уникати
– Інфінітив на –ть. Сяка кунцьовка інфінітива не є росиянізмом тай ся фіксує у многых исто украинськых діалектах. Айбо русинська бисіда тото не украиськый діалект, ай даже кидь бы ним была, та тото нич не мінят, бо ани у єднум карпатськум говорови ся тота кунцьовка не фіксує. У русинськуй бисіді годно быти лем –ти: робити, ладити, дяковати, рушити.
– Кунцьовка -е у 3. особі сінґулара Дієслув склоньованя –ити (ги робити – [вун] робе, ходити – [вун] ходе) — рувно тот трафунок, што у первум пунктови. По-русинськы туй годно быти лем -ит/-ить — [вун] робит, [вун] ходит.
– сі/сє місто ся ги у мати сє, ладити сі — по-русинськы годно быти лем ся — мати ся, лаити ся, мыти ся. Русинська бисіда має частку си, айбо она не годна заміняти ся — купити си, дати си, узяти си ≠ купити ся, дати ся, узяти ся
Предложкы тай союзы
| ENGLISH | РУСИНСЬКЫЙ |
| about | за +acc |
| above | над |
| according to | подля, за |
| across | через |
| after | по +dat |
| against | протув |
| also | тыж, тоже |
| and | тай, и |
| around | довкола, кругом |
| because | бо |
| before | перед |
| behind | иззад |
| except | окрем |
| between | межи, помежи |
| but | айбо |
| for | про |
| for example | наприклад |
| from | од |
| if | кидь |
| in | у |
| in order to | жебы |
| inside of | удну |
| instead of | місто |
| including | включно (w/inst) |
| near | коло, пиля |
| neither | ни, ани |
| neither…nor | ани…ани |
| on | на |
| or | вадь, авадь, ци |
| over | над |
| than | як |
| that | же |
| through | крузі |
| to | ид, д +dat |
| under | пуд |
| until | до +gen |
| with | из |
| with regard to | што ид +dat |
| when | безкидь, коли |
| without | без |
Займенникы
| ENGLISH | РУСИНСЬКЫЙ |
| I | Я |
| You (singular, informal) | Ты |
| He/She/It | Вун/Она/Оно |
| We | Мы |
| You (plural, formal) | Вы |
| They | Они |
Доповнителный словник
| what | што |
| only | лем |
| who | ко |
| still | ищи |
| this | тото |
| that | сесе |
| yes | айно |
| no | нїт |
| already | уже |
| all | шытко |
| some | пару |
| name | імня |
| idea | напад |
Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать автора;Society For Rusyn Evolution и источник: https://rusinskiimir.ru/ и автора SOCIETY FOR RUSYN EVOLUTION в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.
