СТРІЧАЙТЕ новый член Русинського літературно-културного общества (бывш. Сōюза русинськых писателюв Закарпатя): поет Петро Береш. Честованї цімборове, радый-им заявити, ож у Общество русинськых умільцюв прикапчав ся уже знаный літератор – Петро Береш. Його прикапчаня до общества стало важнōв пōдїйōв дїля нас, бо Береш є еталоном інтеліґенції тай літературы. Петро Береш – исе талантливый поет, котрый присячує много увагы на кріпленя русинськōй ідентичности через свōї творы. У свoйих поезїях тай прōзї вӯн обращат ся до важных тем и пōдїй из істōрії карпатськых русинӯв тай выраблят чуття гордости за своє кōріня. Його творы помагают всокотити традиції, бисїду тай културу русинӯв дїля будучных пōкōлїнь. Єдным из майважных аспектӯв творчости Петра Береша є написаня дїточых твōрӯв. Вӯн рōзуміє важнōсть того, убы зароджовати любōв до літературы тай нацїонального наслїдства ищи з дїточых рōкӯв. Дякуючи його дїточым творам, дїти будут гōднї май легко пōрōзуміти свōю културу тай воспитовати ся у духови традицїй тай нацїональнōй гордости. Ищи єдным красным прикладом Петра Береша є його майстерськоє владїння бисїдōв. Вӯн старанно добират слова, находит тōчнї высловы тай создає образнї метафоры, што робит його творы красными тай неповторными. Каждый його написаный шорик пропитаный мудрӯстю, глубокым рōзуміням людськых чуств тай емоцїй, што робит його літературный вклад читавым. Твōрчӯсть Петра Береша має читавый вплыв на русинську літературу тай сприят пōпуляризації русинськōй бисїды тай културы. Його творы вдохновляют и стают жерелом думаня дїля многых людий, а його писательськоє майстерство знакомит читачӯв из красōв нашōй бисїды. Смїло годен-им заявити, што прикапчаня Петра Береша до орґанїзації є красным шагом впереда дїля русинського літературного и умільського общества. Його поетичный талант, інтелектуальна глубина тай стараннōсть у продвиганю русинськōй бисїды тай културы чинят го правдивым еталоном інтеліґенції. Вшиткі чекаєме нōві шедевры выд Петра Береша, бо каждый му твӯр лишат незабытный слїд у русинськӯй літературі. Из честованьом, Мигаль Чикивдя ПОЕЗІЯ ПЕТРЫ БЕРЕША: ВĒРХÓВИНСЬКОЄ РӰЗДВО (дїточый віршик) Гудакы ідуть сēлóм. Краснó спÿвать Вēрховина, Бо в Юдēї, у далēкÿв, Рóдила Прēчиста Сына! МАТОЧЧИН КОЛАЧИК Áдде Мáточка Ґōрїла, Тéпшу штрýґльӱв учинила. "Áйбо дóбрый Ваш колáчик!" - Кáже юв похрéсник Зáйчик. Мáточка ся засміяла. Хрéсника сōбі ōбняла: "Я усé Ти іспичý Фíномного колачý!" 19.07.2021 рóка ПУТЬ У ПАРИЖ Пiтри ланка наламала Вēршнi горы тēнґēрицї. Завто Партiя зобрала Хлōпӯв, жӯн и молодицї: Убиравуть, майдостойных; Ипных, красных ги косицї - Вбы дēлēгацїю загнати Ид французӯм заграницю... Дӯйшōв шор и ōд Василю. Кажуть му: "Дай Боже, Цилю !" Йди ануш, поникай свiта, Вбы-сь ни походив ги дїд ты: Обчан быв "пятьох" держав – Дако думать: "Вiдїв Свiту!", А тот берега Боржавы Ниґда-шуга ни лишав. Дōмӯ вернув ся наш Васыль. Світить ся, ги вта форґіта. "Упив-ись ? Ци што ся стало?" - Звiдать го жона Марґіта. "Мудра жоно, - каже Цильо - Уд тебе нич ни утайиш ?!... Путь нас чекать, моя мила, Бо йдеме мы ...у Париж!" "Ги тŷв курици зêрно Й нам ся трафило оно: Куфры в вандры бы ладити !" - Гойкали уд щастя дїти. Айбо радӯсть была в хыжи: "Мамка з Няньком в путь iдуть: Чōвколады ōнь з Парижу Ташкы пōвнi привēзуть !" Кōй у Старых дїти лишали: Хрēстили їх и цюльовали. Як уйшли вон з того обыстя, Што “грїх тайити" ? – зарēвали... Як уд сēла ся удклонили; Самі красно ся помолили; На куму лишили хыжу И удали ся до Парижу. Йщи темно вон. (Готēль «Петит»). Морґiтов уже морит: "Ваську ! Пōтьку ! Тŷлько спиш – Йти бы, никати Париж ! Дома-сь годен доста спати ! Дале будéш бановати !" Нич ны годен быв вчинити, Жонї мусїв полївити. Раз была Тōрōня Ēйфēль. За нив пӯшли, у Сант-Шапēль: Там Лōці думав йти вд причащю, Бо зрана, сēґінь, бігав наще. А дале Лувр: .. и "Монна Лїза" Глота ōд кōтрюв лїзла й лїзла... Зайшли в "Bistrot" туристы сїсти, Обы дачого-сь вжек iзїсти. Туй ке́лнер та́куй гурї́ ни́ми, Бо хоче знати што бы зї́ли. Василь: "Я чув за ваш сохта́ш, Ож йщи нам бу́ндаш-жабу даш... Ра́тоты нам - omelette ! Масла, пíкничкы, baguette ! Тай поку́шав бы'м вино́, Ож ба яко́є в вас оно́ ! Василь “по Свốму" лопота́в... Француз - у себе штōсь писа́в ... На йсе Марґiта позира́ла Й ни дōвiря́вучи мовчала. "Францу́зьку-сь нич ни хṓтїв вчи́ти. У вас урок – бiг-ись кури́ти ..." - Сяк жо́на му́жа докоря́ла. Кōй принесли́ всьо?! ...замовча́ла. Васьо́: "Смiшна́-сь, ги вта дїти́на, Пак і́хня бḗ́сїда - лупи́на!" На йсе, їх ке́лнер на́гле став; По дṓброму попозира́в. Розгла́див пе́рстом тōнкí у́ста: "Кобы́ ни Ма́мка была з Ху́ста Выда́в бы бы́ла туй "лупи́на", А ни Прова́нська солони́на!" Мораль у при́шты дуже про́ста – Ож вчи́ти ся нам треба до́ста, Бо и́ншак че́кать нас моро́ка! Исе́, ги-бы́ з єдно́го бо́ка... Но, хвала Бṓ́гу, за вту Ма́мку, Што Путь привӯ́х ї у Париж, А Ты, "по-На́шому", Соло́дка З дїти́нов сōбí говори́ш! Автор: Питьо Береш 12. октōвбра 2022 рока
Вместе с вами мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/,Питьо Береш, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).