СПОНУКАННЯ ДО РОЗДУМІВ
В одному з найпривабливіших куточків східної частини Закарпаття, де гори переходять в низовину і де річка Теребля вливається в Тису, в просторій Марамороській котловині розкинулося наше рідне селище Буштино.
Територія всіх земель, що належать селищу, займає десь біля 2543 гектари, з них саме селище займає площу приблизно 1100 га. Населення Буштина становить около 8500 чоловік. Тут живуть українці, русини, росіяни, угорці, німці, румуни, роми та кілька представників інших національностей.
Через селище пролягає міжнародна автотраса та залізниця, завдяки яким селище має вдале сполучення з іншими населеними пунктами не лише нашого краю, а й інших держав. Територія Буштина в основному рівнинна, якщо не рахувати невеликих узвишів. З півдня її омиває річка Тиса, а зі сходу – її притока Теребля.Через центральну частину селища протікає потічок Млиновиця.
314 га площі всіх урочищ займає дубовий ліс і чагарники (“Дуброва”, “Мочар”, “Малетова Мочарка”). Решта селищної території використовується для вирощування різних сільськогосподарських культур, сінокосів та пасовища.
Сприятливі кліматичні умови, родючість грунту, рівнинний рельєф, багата рослинність з давніх-давен мали визначальний вплив на поселення тут людей. PS: Місцевість Верхнього Потисся і зокрема, околиці Буштина заселялась з найдавніших часів, адже тутешні природні умови були сприятливими для життя людей.
Розкопки, що велися на території нинішнього Буштина, підтверджують, що більше як за 2200 років до приходу сюди наших предків тут вже було поселення невідомих нам людей.
Сліди цього поселення свідчать, що воно належало до початку залізної доби І-го тисячоліття до нашої ери.
При розкопках, крім невеличкого городища, знайдено 23 золоті прикраси і знаряддя праці людей епохи раннього заліза IХ – VIII ст. до нашої ери (11 підвісок і 12 браслетів ).
Про Буштино можна знайти згадки в історичних документах XIV сторіччя. Точніше, лише в одному латинському документі, датованому 1373 роком, який находиться в Архіві м. Сігот (Румунія) йдеться про Буштафолу, те що ніби то походить від власного імені Бушта, до такого припущення вдався наш відомий дослідник етно-історик фольклорист нині уже покійний Дмитро Михайлович Копинець, але це лише припущення яке немає свого підгрунтя. Я особисто займаюсь вивченням історії походження нашого селища більше десяти років і не можу впевнено стверджувати цей факт, бо історичної інформації просто не існує, її нема, звісно окрім цієї.
Однак не так легко відтворити історію виникнення нашого селища та походження його назви. Навіть у відомих істориків Закарпаття та в архівних документах Будапешта, Відня та Закарпатського обласного Архіву немає однозначних висновків з цього приводу, а припущення лишень спонукають до роздумів які просто не вкладуються в голову.
Вместе с вами мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/ и автора Иван Бинячовский (Иван Бузаш), в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.
